Китай запроваджує суворі правила в Сіньцзяні щодо ісламу та інших релігій

Із метою посилення урядового контролю за сповідуванням релігії в західній провінції Сіньцзян, більшість населення якої є мусульманами, Китай запроваджує набір правил, які, серед іншого, вимагатимуть, щоб усі нові місця поклоніння відображали «китайські особливості та стиль».

Нове законодавство набуває чинності 1 лютого в рамках ширшої багаторічної кампанії, спрямованої на контроль за релігією в Сіньцзяні, де проживають переважно мусульманські етнічні групи, такі як уйгури, казахи, киргизи та хуей (вони ж дунгани).

Йдеться про те, щоб відрізати китайські релігії від міжнародних спільнот і тримати їх під наглядом Компартії Китаю

Бондлі Джардін

Згідно з новим набором «правил щодо релігійних справ», усі нові мечеті, церкви та інші релігійні споруди повинні відображати елементи китайського дизайну, а будь-які ремонти існуючих макетів вимагатимуть схвалення регіональної влади Сіньцзяну.

Додаткові заходи включають контроль за «великомасштабними» релігійними зібраннями, які вимагатимуть дозволу від місцевої влади принаймні за місяць, а також те, що релігійний контент, розміщений в Інтернеті, повинен перевірятися регіональним урядом.

У правилах також вперше говориться, що інтерпретація релігійної доктрини має «відповідати вимогам сучасного розвитку Китаю та провідної традиційної культури Китаю», що, як попереджають експерти, може ще більше посилити репресії проти прав уйгурів та меншин у регіоні.

«Цей крок має велике значення, оскільки йдеться про те, щоб відрізати китайські релігії від міжнародних мереж і спільнот і тримати їх у соціальній і політичній ізоляції під наглядом Комуністичної партії Китаю», – сказав Радіо Свобода Бредлі Джардін, керуючий директор Товариства Оксус, яке займається Центральною Азією.

Китай звинувачують у системних порушеннях прав людини в Сіньцзяні, включаючи запуск мережі, яка відправила понад 1 мільйон уйгурів, казахів та інших мусульманських меншин до таборів і в’язниць.

Релігійні права в Сіньцзяні вже давно обмежені

Бекзат Максутхан

Зростаюча кількість доказів, включаючи свідчення з перших рук і витік офіційних урядових документів Китаю, підтверджує звинувачення, які варіюються від примусової праці до сексуального насильства, примусової стерилізації та стирання уйгурської культурної та релігійної ідентичності, включаючи знесення мечетей та інших релігійних місць.

Ці дії викликали звинувачення в геноциді з боку міжнародних правозахисних груп і кількох західних урядів.

У 2022 році звіт ООН виявив, що Китай здійснює «серйозні порушення прав людини» в Сіньцзяні, які можуть бути прирівняні до злочинів проти людяності.

Китай заперечив будь-які порушення прав людини в регіоні та заявив, що його політика в Сіньцзяні спрямована на протидію екстремізму та тероризму.

На цьому тлі місцеві активісти стурбовані довготривалими наслідками цієї політики після набудуть чинності новими правилами.

«Релігійні права в Сіньцзяні вже давно обмежені», – сказав Радіо Свобода Бекзат Максутхан, директор незареєстрованої організації в Казахстані «Нагиз Атажурт», яка займається проблемами етнічних казахів, які постраждали від репресій у Сіньцзяні. «Але цей закон є легалізацією всіх тих попередніх дій».

Що означає новий закон?

З моменту заснування Китайської Народної Республіки в 1949 році атеїстична ідеологія комуністичного уряду призвела до послідовних зусиль з придушення та контролю над релігією всередині країни.

Але в той час як попереднє законодавство регулювало релігійні обряди в Сіньцзяні, експерти кажуть, що нове законодавство означає значне втручання, вимагаючи не просто контролю, а конкретного відображення «китайських особливостей і стилю» в релігійних спорудах і звичаях.

Згідно з правилами, встановленими для мусульман, релігія не повинна втручатися в «одяг, весілля, похорони та інші етнічні звичаї», а «місця релігійної діяльності, які нещодавно побудовані або відремонтовані, розширені або перебудовані, повинні відображати китайські особливості та стиль з точки зору архітектури, скульптури, живопису і декорацій».

Коли ми говоримо про китаїзацію, широкий тиск спрямований на те, щоб відрізати ці світові релігії від світу

Бредлі Джардін

Твердження китайської влади про зміну або знесення мечетей у Сіньцзяні не є новими: у звіті Австралійського інституту стратегічної політики за 2020 рік було задокументовано руйнування та реконструкцію мечетей у Сіньцзяні, де виявлено, що дві третини були змінені, переважно з 2017 року, коли Пекін прискорив репресії і розширив систему таборів.

У звіті правозахисної групи Human Rights Watch за 2023 рік використано публічні документи, супутникові зображення та свідчення свідків, щоб показати, що уряд Китаю розширив свою кампанію із закриття та перебудови мечетей на інші регіони, окрім Сіньцзяну, у рамках офіційної політики, відомої як «консолідація».

У рамках цього місцева влада прибрала архітектурні елементи мечетей, такі як куполи та мінарети в арабському стилі, замінивши їх традиційним китайським дизайном, щоб вони виглядали більш «китайськими».

Влада Пекіна рідко коментує цю політику, але у звіті китайського державного інформагентства CCTV від червня 2022 року схвалено видалення таких архітектурних елементів як «захист традиційної спадщини».

Нові нормативні акти мають на меті офіційно закріпити та розвинути цю політику.

Китай намагається виправдати свої злочини в Сіньцзяні перед світом і міжнародною спільнотою

Єрбол Даулетбек

Окрім правил щодо мечетей, закон має на меті розширити повноваження Ісламської асоціації Китаю, офіційного урядового органу з нагляду за ісламом.

Державний орган тепер буде єдиною організацією, яка може організовувати заходи, пов’язані з хаджем, мусульманським паломництвом до Мекки, і лише мечеті та окремі особи, які є членами асоціації, зможуть брати участь.

Закон також закликає релігійних лідерів передавати «патріотичний» дух послідовникам і передбачає, що релігійні школи повинні прищеплювати китайські особливості, такі як вихваляння соціалізму та використання мандаринської китайської мови у своїх навчаннях.

«Китай намагається виправдати свої злочини в Сіньцзяні перед світом і міжнародною спільнотою, щоб зробити їхні злочини легітимними», – сказав Радіо Свобода Єрбол Даулетбек, керівник Atazhurt Eriktileri, іншої організації в Казахстані, яка допомагає етнічним казахам. «Цей закон – один із них».

Чому Китай націлюється на релігію?

Правляча Компартія Китаю розглядає релігію як форму іноземного впливу, який може підірвати її авторитет, і намагається контролювати та придушувати всі основні релігії в країні.

Загальну політику Китаю називають «китаїзацією», яка вимагає від релігійних груп узгодити свої доктрини, звичаї та мораль з китайською культурою.

Уряд також має суворі правила для всіх релігій, згідно з положеннями в національному законодавстві, згідно з якими неповнолітнім віком до 18 років забороняється відвідувати релігійні служби чи святкування або будь-яким чином навчати їх релігії.

Не лише іслам, а й христинство та буддизм

Тиск уряду був особливо спрямований на релігії, які Пекін вважає чужими, такі як іслам і християнство – як протестантизм, так і католицизм.

Раніше влада знімала хрести з церков, а інші руйнувала.

Християнство в Китаї також регулюється кількома наборами правил.

Християнам дозволено молитися в «офіційних церквах», зареєстрованих у наглядових державних установах, хоча мільйони християн у Китаї все ще ходять на служби до підпільних церков.

Відколи Сі Цзіньпін став лідером Компартії в 2012 році, Пекін посилив контроль за християнською діяльністю поза зареєстрованими місцями, закриваючи церкви, які відмовляються реєструватися, і арештовуючи відомих церковних лідерів.

Китайська влада ставилася до буддизму, особливо ханьського буддизму, найпоширенішого напряму, який практикується в Китаї, більш поблажливо, але уряд розправився з буддизмом у Тибеті.

Пекін намагався зміцнити свою прихильність і перешкодити підтримці Далай-лами, лідера тибетського буддизму, який живе у вигнанні в Індії.

Китайських чиновників також звинувачують у проведенні кампаній «політичного перевиховання», розлученні дітей із їхніми родинами та знесенні тисяч тибетських буддійських монастирів, пам’ятників і статуй.

Подібний підхід до того, який практикується щодо буддизму в Тибеті, також був застосований до ісламу в Сіньцзяні (Уйгурському автономному окрузі).

Коли Сі востаннє відвідав регіон у серпні, він закликав тамтешніх чиновників зберегти «з великими труднощами здобуту соціальну стабільність» і «глибше сприяти китаїзації ісламу та ефективно контролювати незаконну релігійну діяльність».

«Коли ми говоримо про китаїзацію, широкий тиск спрямований на те, щоб відрізати [ці] світові релігії від світу», – сказав Джардін. «І [замість цього] тримати їх на місці, прив’язувати до Комуністичної партії та політично нейтралізувати».

Форум