ХАМАС. Шлях терористів. Як організація стала загрозою номер один для Ізраїлю
Помилка розвідки Ізраїлю
ХАМАС (Харакат аль-мукауама аль-ісламія, «Рух Ісламського Опору») офіційно створив у 1987 році в Газі шейх Ахмад Ясін. Проте й раніше вона діяла не лише у Газі, а й на Західному березі річки Йордан. ХАМАС не виник на порожньому місці, він був крилом радикальної структури «Братів-мусульман», членом якої Ахмад Ясін став із 1960-х років. Вже 1979 року Ясін заснував «аль-Муджамаа аль-Ісламія», доброчинну структуру «ісламське товариство» за образом і подобою «Братів-мусульман». Варто зазначити, що у 1984 році Ясіна вперше заарештував Шабак (Ізраїльська служба безпеки) за зберігання зброї.
Фундаменталістські організації на кшталт «Братів-мусульман» ніколи не були лише політичними партіями. Вони займалися різною діяльністю, наприклад, поширенням ісламістської ідеології на всіх рівнях, починаючи зі шкіл та проповідей у мечетях і закінчуючи парламентською активністю в таких країнах, як Йорданія та Марокко. «Брати-мусульмани» завжди були ефективними у формуванні різних соціальних інституцій – благодійних організацій, шкіл та клінік.
Очевидно, у ХАМАС вже в ті часи була своя радикальна ідеологія, проте Ясін та інші лідери угрупування не особливо акцентували на цьому увагу. Це й приспало пильність ізраїльських спецслужб. Водночас твердження про те, що Ізраїль сам створив ХАМАС цілковито хибне – люди, які це говорять, не беруть до уваги історичний контекст.
Еліта ізраїльської розвідки в той момент логічно хотіла створити противагу ОВП (Організації Визволення Палестини), оскільки це допомогло б знайти союзників серед ворожого полестинського населення. Якщо дивитися на ситуацію, не заглиблюючись у ідеологічні тонкощі, то ХАМАС цілком підходив на цю роль. І політичне керівництво Ізраїлю справді намагалося грати на розколі у Палестині, однак не більше того. Тут варто нагадати, що на початку 1990-х ОВП теж займалася терором проти Ізраїлю, переважно проти ізраїльських громадян, до того ж нападала на ЦАХАЛ. Вона мала небачену популярність у палестинському суспільстві. Саме ізраїльська окупація заохочувала до створення палестинських вишів та проведення вільних муніципальних виборів, що ОВП одразу ж використала.
Разом з тим палестинська партія ФАТХ, яка зараз керує процесами на Західному березі річки Йордан, була і залишається світською організацією, тоді як Демократичний Фронт Визволення Палестини спочатку був структурою марксистського штибу. Майже усі теракти проти ізраїльських громадян, що були здійснені у ті часи, були організовані саме такими організаціями, в ідеології яких була відсутня релігійна складова. Замість неї був марксизм, що й забезпечило підтримку СРСР.
У вісімдесятих роках ісламізм чи політичний іслам сприймався як досить екзотичне явище і політиками, і ізраїльською та іншими розвідками. Банальний приклад: 6 жовтня 1981 року члени угрупування «Єгипетський ісламський джихад» убили президента Єгипту Анвара Садата, проте ця організація була невеликою і більш екстремістською, ніж «Брати-мусульмани». Ще один: моджахеди в 1980-х роках повсюдно воювали проти СРСР в Афганістані за підтримки США. Проте моджахеди не були ще тоді «Талібаном», будучи ревними мусульманами вони при цьому не послуговувалися глобальною ісламістською ідеологією. Відповідно, США не бачили жодної проблеми у тому, щоб підтримувати їхню боротьбу проти радянських військ.
Однак давайте все ж таки повернемося до того, про що говорила радянська, а потім і російська наукова пропаганда – мовляв, Моссад створив ХАМАС. Моссад є службою зовнішньої розвідки Ізраїлю та займається виключно тим, що відбувається закордоном. За безпеку всередині Ізраїлю відповідає Служба спільної безпеки – Шабак. Крім того, саме палестинцями займається ще й «Громадянська адміністрація» (а-Мінхал а-Езрахі) – формально військове відомство, але воно відповідає за забезпечення потреб палестинського населення та за контакти з ним. Цю структуру створили з огляду на особливу ситуацію: оскільки Ізраїль не анексував ці території після 1967 року, на них не діє звичайне ізраїльське законодавство, однак необхідно було, щоб на цих землях діяла якась юридична рамка.
Як ЦРУ і ФБР, так і Моссад і Шабак – це силові відомства, левова частка діяльності яких припадає на запобігання терору та усунення військових або взагалі «фізичних» загроз. На той час загрозою не вважалися тексти, які цитують проповідники у мечетях. Саме тому розвідки багатьох країн, та Ізраїлю зокрема, не цікавилися ідеологією ісламізму. Один із небагатьох, хто вказував у ті роки на небезпеку, – це британсько-американський сходознавець Бернард Льюїс. Ізраїльська розвідка (якщо перестати вірити у різні, зокрема московські міфи), вже тоді все проспала.
ХАМАС бере під контроль Газу
Вплив ХАМАС та його популярність серед палестинського населення посилилися після створення Палестинської автономії. В подальшому відносини ХАМАС із партією ФАТХ та ОВП переросли у суперництво та відверту ворожнечу. ХАМАС за багатьма параметрами був «своїм» для палестинців. Його члени – ісламісти, а не подвижники світської ідеології (якою була Організація Визволення Палестини). До того ж керівництво ХАМАС – це здебільшого місцеві, жителі Гази та кількох міст палестинських територій, тоді як великі боси ФАТХ та Палестинської автономії (ПА) сприймалися палестинцями як ставленики Тунісу.
Зараз влада ФАТХ на Західному березі тримається тільки на його силі, і популярність адміністрація Махмуда Аббаса, глави Палестинської національної адміністрації, практично дорівнює нулю. Однак не слід робити помилки і думати, що падіння підтримки ПА є похідною від її мафіозної структури та корумпованості. Найголовніша причина ненависті до Аббаса — це не корупція, а саме співпраця ПА з Ізраїлем щодо протидії ХАМАС. ПА робить це, звичайно, не з любові до Ізраїлю, а просто керуючись інстинктом самозбереження. У незалежній палестинській державі, як вважають в автономії, ХАМАС може повалити ФАТХ і отримати всю владу у свої руки, як він це зробив у Газі в 2006 році.
Щоб зрозуміти, що стоїть на кону, слід згадати події того періоду. У 2005 році Ізраїль евакуював єврейські поселення з Гази і вивів звідти свої війська. У 2006-му були проведені вибори, причому Аббас не хотів проводити їх у Газі, побоюючись перемоги ХАМАС. До речі, тоді ні ХАМАС, ні ФАТХ не думали про демократію, права людини чи боротьбу з корупцією. Проте вже 2006 року тодішній Державний секретар США Кондоліза Райс заявила, що вибори в Газі відбулися. І там представники ХАМАС отримали більшість.
Відразу після цього посилилися сутички між ФАТХ та ХАМАС. У Газі бойовики здолали ФАТХ після кількох місяців збройних зіткнень. При цьому терористи чинили розправи над людьми Аббаса: багатьох з них буквально викинули із вікон багатоповерхових будівель. До 2008 року ХАМАС вдалося повністю підпорядкувати всю територію Гази – позбутися залишків бюрократії ПА Аббаса за повної підтримки населення. Інакше кажучи, палестинці у Газі не вважали ХАМАС узурпаторами.
25 червня 2006 року бойовики вперше проникли на територію Ізраїлю біля кордону та атакували ізраїльський танк. Командира танка Павла Слуцького вбили, а навідника Гілада Шаліта бойовики взяли в полон.
15 травня 2007 року ХАМАС здійснив перший обстріл ізраїльського міста Сдерот новим типом ракет.
У жовтні 2011 року прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу підписав угоду про обмін полоненими з ХАМАС, внаслідок якої Гілад Шаліт був звільнений, а 1027 палестинських терористів вийшли з ізраїльських в’язниць. Можна з упевненістю сказати, що ця угода надихнула ХАМАС на нові теракти. Більшість звільнених відразу стали займатися терором. Найвідоміший звільнений ув’язнений – Іхья Сінвар, який є головним організатором нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року.
Водночас ті, хто зараз критикує Нетаньягу за ослаблення ПА, забувають, що керівництво самої ПА чудово усвідомлює необхідність присутності ізраїльської армії, оскільки за нинішніх обставин вона є гарантією фізичного виживання Аббаса та його оточення.
Криваві теракти ХАМАС
Шлях ХАМАС до терору не був несподіваним: усе зародилося в радикальній ідеології «Братів-мусульман». Видатний ідеолог братів у Єгипті Саїд Кутб написав уже наприкінці сорокових років книгу «Наша війна з євреями», після чого бойовики провели кілька терактів проти єврейської громади Каїра. Хартія ХАМАС, яка пояснює ідеологію руху, не визнає легітимності існування Держави Ізраїль та повторює антисемітські штампи, схожі на нацистську пропаганду чи російські «Протоколи Сіонських Мудреців». Однак важливо відзначити, що з самого початку ці теракти мали геноцидальний характер – ХАМАС проводив атаки саме проти ізраїльських громадян, прагнучи вбити їх якнайбільше.
У 1987 році ХАМАС здійснив свій перший теракт, викравши та вбивши двох ізраїльських військовослужбовців – Ілана Саадона та Аві Сапортатаса. У 1989 році Ізраїль оголосив ХАМАС поза законом.
13 грудня 1992 року ХАМАС викрав та вбив поліцейського прикордонної служби Нісіма Толедано. В результаті тодішній прем’єр-міністр Ізраїлю Іцхак Рабін після наради з комісією з нацбезпеки ухвалив рішення відправити 415 терористів до Лівану. Це рішення було фатальним: завдяки перебуванню в Лівані, терористи ХАМАС познайомилися з «колегами» з «Хезболли» та пройшли курси підвищення кваліфікації. Вже тоді «Хезболла» була набагато досвідченішою за ХАМАС у проведенні терактів і методів ведення партизанської війни проти регулярної армії.
Між 1993 та 1999 роками ХАМАС скоїв 23 теракти, внаслідок яких загинуло 165 людей. Нова хвиля терактів розпочалася у 2001 році з початком другої інтифади – повстання палестинців.
1 червня 2001 року стався теракт у дискотеці «Дельфінаріум» у Тель-Авіві. Загинув 21 підліток. 9 серпня 2001 року терорист проник у піцерію «Сбарро» в Єрусалимі. Загинуло 16 людей.
27 березня 2002 року ХАМАС провів один із найстрашніших терактів, коли терорист підірвав їдальню готелю «Парк» у Нетанії. Жертвами стали 30 людей.
Всього період з 2001 до 2011 року ХАМАС здійснив десятки терактів, внаслідок яких загинуло 557 громадян Ізраїлю. 2014 року в Гуш-Еціон викрали ізраїльських підлітків на Західному березі річки Йордан. 8 червня 2016 року ХАМАС організував теракт у Тель-Авіві, вбивши 4 та поранивши двадцять ізраїльтян. 2020 року відбулася серія терактів, зокрема на території Єрусалима – тоді постраждали 20 військових ЦАХАЛ.
Політичне та військове крило ХАМАС
ХАМАС повністю контролює Газу, бо диверсифікує свою діяльність – так, як це роблять схожі ісламістські організації сунітського чи шиїтського штибу. Головний принцип ХАМАС – це даава, тобто «запрошення до ісламу». Простіше кажучи, йдеться про релігійну пропаганду в мечетях, школах та університетах.
ХАМАС управляє Газою і, відповідно, має всі інституції, необхідні для функціонування держави: казначейство, суди, органи освіти та службу безпеки. Десь у 1990-х ХАМАС розділився на дві гілки: політичну (щось на кшталт політбюро) та військову. Це сталося через те, що організація розрослася і стало складно керувати усіма процесами.
Однак усе це аж ніяк не виправдовує надумане розрізнення між політичним і військовим крилом терористів. Усі члени ХАМАС поділяють ту ж ідеологію і відрізняються один від одного лише видом діяльності. В будь-якому разі їх мета – терор і знищення Ізраїлю та євреїв. Ба більше, кадри ХАМАС та інших подібних ісламістських рухів комплектуються виключно «своїми», перевіреними людьми. Там немає випадкових діячів.
ХАМАС завжди користувався підтримкою населення, яке було і залишається сприйнятливим лише до ісламського дискурсу. Інша справа, що нині жодних опитувань щодо підтримки ХАМАС у Газі немає, проте судячи з популярності терористів на Західному березі, немає жодних підстав вважати, що ситуація в Газі змінилася.
«Метро Гази». Як функціонує ХАМАС
ХАМАС має багатий арсенал стрілецької зброї, ракети кількох модифікацій, міномети як власного, так і іранського виробництва. У розпорядженні бойовиків є безліч протитанкових ракет «Корнет» (іранських копій російських ПТРК), які можуть вражати сучасні ізраїльські танки «Меркава». ХАМАС заснував навіть власний спецназ «Нухба», який і здійснив мегатеракт в Ізраїлі 7 жовтня 2023 року.
Остання атака на Ізраїль показала, що ХАМАС може планувати складні операції. Командування здійснюється у повній відповідності з військовою дисципліною та поділом повноважень командирів на всіх рівнях. Основною бойовою одиницею є батальйон, і саме тому ЦАХАЛ намагається насамперед ліквідувати комбатів ХАМАС: тоді вдасться паралізувати середню та вищу ланку командного складу.
Головною стратегічною перевагою ХАМАС є система підземних тунелів, яку бойовики почали будувати ще 2005 року під носом у ізраїльської армії та назвали «метром Гази». Використовувати тунелі, швидше за все, підказали ватажки «Хезболли», які мають відповідний досвід. Тунелі будувалися за рахунок різних ресурсів, включно з допомогою бедуїнів Синаю, і за потурання єгипетської влади. В результаті ХАМАС має цілий підземний комплекс розгалужених коридорів, в яких є все, що необхідно для тривалого перебування: системи зв’язку та вентиляції, у них також є запаси продовольства та води. Попри те, що точна довжина підземної мережі невідома, передбачається, що вона покриває більш-менш усю територію міста Газа.
При цьому ХАМАС навмисно розташував свій головний командний пункт під лікарнею «Аш-Шифа» (збудованої Ізраїлем). Розрахунок бойовиків простий: вони чудово усвідомлюють, що будь-які дії Ізраїлю, якщо ЦАХАЛ зачепить лікарню, призведуть до моментального засудження світової спільноти.
Однак і у тунелів є недоліки, які можуть перетворити їх на пастку. Там неможливо розгорнути бойові підрозділи, їх можна затопити морською водою, особливо зараз, коли ЦАХАЛ контролює морське узбережжя Гази. Спецназ інженерних військ Армії оборони Ізраїлю, «Яалом», має особливий підрозділ, який якраз і спеціалізується на «підземельній війні». Зрозуміло, бої будуть довгими та важкими, але ЦАХАЛ аж ніяк не безсила перед тунелями, всупереч уявленням ХАМАС.
Спонсори ХАМАС
ХАМАС – багата організація, яка має значні активи за кордоном. Згідно з документами, які отримала німецька газета Die Welt від західних спецслужб, на початок 2018 року ХАМАС мав у своєму розпорядженні секретний міжнародний інвестиційний портфель, який сама організація оцінювала в 338 млн доларів, але в реальному вираженні він оцінюється більш ніж у півмільярда доларів. Портфель включає близько 40 компаній, контрольованих ХАМАС, які працюють переважно у будівельному секторі. Компанії базуються в Туреччині, Саудівській Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Судані та Алжирі.
Документи про інвестиції, як стверджується, знайшли на одному з комп’ютерів ХАМАС. У ньому містилися балансові звіти з 2008 до початку 2018 року, які, очевидно, використовувалися ХАМАС для внутрішнього фінансового контролю. В останньому пакеті даних, що охоплює період із травня 2017-го по січень 2018 року, вказано оціночну балансову вартість всього портфеля на той момент, а також у закодованому вигляді показано, куди пішли гроші, виведені з інвестицій на потреби ХАМАС, на загальну суму 49 млн доларів.
ХАМАС створював свою міжнародну бізнес-імперію частинами протягом останніх 20 років. Всі ці активи, переважно, використовуються як резерв – у разі крайньої необхідності.
Довгий час основна частка діяльності припадала на Саудівську Аравію, проте в останні три роки ХАМАС, як стверджується, все частіше переносить свій бізнес до Туреччини, оскільки саудівська влада вживає все більш рішучих заходів проти економічної діяльності ХАМАС.
У Саудівській Аравії діяльність спочатку була зосереджена довкола материнської компанії Asyaf. Однак після того, як у 2015 році її керівник Абу Обейда Харі був включений до списку санкцій США, управління секретним портфелем ХАМАС перейшло спочатку до саудівської компанії Anda Co, а потім, з 2016 року, до турецького відділення Anda – Anda Gayrimenkul. У 2018 році компанія була перейменована на Trend Gyo, і 30% акцій будівельної компанії тепер торгуються на Стамбульській фондовій біржі.
Фінансовий комітет ХАМАС протягом багатьох років базувався в Джидді в Саудівській Аравії, проте потім багато видів його активності перенесли через розрив саудівців з ХАМАС. Бойовики перемістили частину своїх активів до Туреччини. Більшість компаній, що входять до конгломерату ХАМАС, нині, ймовірно, пов’язані з турецькою Trend Gyo. Головою інвестиційного портфелю, ймовірно, є Усама Абд аль-Карім, який мешкає в Лівані, часто їздить до Туреччини. Більш безпосередню участь у процесах бере його заступник Хішам Юнес Кафішех, який є членом ради директорів багатьох підконтрольних ХАМАС компаній, включно з Trend Gyo, та володіє акціями як Trend Gyo, так і деяких інших компаній, що входять до портфелю.
Він також – керівник однієї з компаній ХАМАС у столиці Судану, Хартумі, яка спеціалізується на будівництві доріг та мостів. Інші учасники ХАМАС також виконують різні функції конгломерату.
Один із розділів балансу ХАМАС спочатку викликав здивування експертів. Він позначений як «Економіка», показує загальну суму 49 млн дол. 29 млн було направлено в саму Газу, дев’ять мільйонів – на закордонну діяльність ХАМАС, наприклад, у Лівані, п’ять мільйонів – в єрусалимське відділення, а чотири мільйони призначалися ізраїльським арабам, переважно для фінансування терактів на території Ізраїлю проти євреїв та на зарплати чиновників ХАМАС. 30-40% коштів використовували на військові та терористичні цілі.
Для переказу коштів у сектор Газа та приховування доходів від податкових органів відповідних країн ХАМАС використовує інструменти, що застосовуються і в організованій злочинності. Наприклад, гроші переказуються не через банківську систему, де перекази можна відстежити, а за допомогою міняйлів. Доходи від орендних платежів, наприклад, надходять готівкою, а продаж квартир здійснюється за кордоном, щоб зникнути з балансу. Прибуток переводиться на материнську компанію для уникнення податків. Фізичних осіб використовують як фідуціарних акціонерів, щоб приховати контроль над ХАМАС.
Тактика маскування ХАМАС становить загрозу і реальному сектору економіки, клієнтам, діловим партнерам, акціонерам і постачальникам послуг, як-от банки. Вони можуть потрапити під підозру щодо причетності до незаконного фінансування тероризму, якщо зв’язки між компаніями, що входять до портфелю, та ХАМАС насторожать державні органи.
Таким чином, основна частина доходів ХАМАС – це «самозабезпечення», тобто існування його як терористичної організації не залежить від дотацій тієї чи іншої країни. Однак це не скасовує гри Катару, емір якого симпатизує ХАМАС та забезпечує його керівництву розкішне життя у Досі.
Відносини ХАМАС з Іраном, зокрема й фінансові, досить складні. Насамперед слід зазначити, що ХАМАС не є «проксі» Ірану, тобто його маріонеткою. ХАМАС з’явився як організація без жодного зв’язку з Іраном, яка має власні інтереси. Наприклад, у розпал сирійської громадянської війни ХАМАС виступив проти Асада – традиційного союзника Ірану.Інакше й бути не могло, тому що все-таки ХАМАС – сунітська арабська організація, а «Брати мусульмани» завжди були найлютішими ворогами режиму Асада-батька. До того ж Іран не обдаровує своїх проксі та клієнтів. Навпаки, щоб заслужити іранські гроші, той, хто бажає їх отримати, має їх відпрацювати. Іншими словами, ХАМАС потрібно проводити теракти, і лише тоді Тегеран заплатить.
Іран охоче надає інструкторів із «Хезболли», він дає зброю. При цьому Іран також заздалегідь надає своїм «підопічним» свободу дій, не вимагаючи від них дотримання суворих інструкцій чи слідування графіку. Такий підхід дозволяє Тегерану вчасно відмежуватися – оскільки іранське керівництво справді не входить в деталі того чи іншого теракту, воно може стверджувати, що йому нічого не було відомо. Цією тактикою Іран послуговується і після мегатеракту 7 жовтня.
