Два комітети Верховної Ради розкритикували новий законопроєкт про мобілізацію,



мобілізація

Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав, що урядовий законопроєкт про посилення мобілізації містить корупційні ризики, а Комітет з питань соціальної політики рекомендував його доопрацювати.

Про це народний депутат Олексій Гончаренко ("Європейська солідарність") повідомив у Telegram.

"Антикорупційний комітет Ради визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, який містить корупційні ризики", – написав Гончеренко.

Гончаренко додав, що Комітет з питань соціальної політики одноголосно рекомендував профільному комітету по цьому законопроєкту (Комітету з національної безпеки і оборони) доопрацювати урядовий законопроєкт з урахуванням альтернативних законопроектів та пропозицій Міністерства з питань соціальної політики. Цей Комітет також доручив розробити окремий законопроєкт про звільнення строковиків.

"Тобто і цей комітет Ради не підтримує прийняття урядового законопроекту в тому вигляді, в якому він поданий", – додав Гончаренко.

Своєю чергою членкиня Комітету з питань антикорупційної політики Вікторія Сюмар ("Європейська солідарність") розповіла, що представники Міністерства оборони на його погодилися з більшістю зауважень щодо корупційних ризиків урядового законопроєкту про мобілізацію.

"На комітеті були присутні представники Міноборони, і з більшістю зауважень погодилися. Зокрема що ці норми є корупціогенними", – сказала Сюмар у коментарі агентству Інтерфакс-Україна.

Згодом голова антикорупційного комітету Ради Анастасія Радіна ("Слуга народу") підтвердила, що Комітет дійсно виявив у законопроєкті низку проблемних норм, які можуть призвести до корупційних ризиків, проте це рішення не означає, що депутати виступають проти посилення мобілізації.

"Рішення комітету не означає, що члени комітету виступають проти удосконалення процедури мобілізації. Навпаки. Мобілізація має бути справедлива, передбачувана – і без корупційних дірок", – написала Радіна у "Фейсбуці".

Вона додала, що для уникнення корупційних ризиків у законопроєкті необхідно вдосконалити такі положення:

  • відмовитися від покладання на органи місцевого самоврядування обов’язку "забезпечити прибуття" військовозобов’язаних у військкомати;
  • чітко визначити, у які строки та за яких умов ТЦК може ініціювати внесення військовозобов’язаних у реєстр боржників із подальшими обмеженнями на розпорядження майном тощо. Обмеження прав може відбуватися після притягнення особи до відповідальності за порушення обов’язку з’явитися на виклик;
  • прибрати право районних (міських) комісій з питань направлення для проходження військової служби, а також комісій вищого рівня на власний розсуд надавати громадянам відстрочки від направлення на базову військову службу (не плутати із мобілізацією).

"Питань, які потребують ретельного доопрацювання, у законопроекті значно більше. У першу чергу – щодо подолання корупції у ВЛК та МСЕК. Допрацювати потрібно і процедури підтвердження інших обставин, які є підставами для відстрочки від мобілізації", – додала Радіна.

Як повідомлялося, президент Володимир Зеленський на пресконференції заявив, що Головнокомандувач та Генштаб ЗСУ пропонують додатково мобілізувати 450-500 тисяч чоловіків, на це треба знайти додатково 500 мільярдів гривень.

Після цього Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради законопроєкти про зміну правил мобілізації та посилення покарання за ухилення від неї.

Детальніше читайте у матеріалі: Нові норми закону про мобілізацію

Автор: Михайло Орлюк