Саміт миру в Швейцарії: про які "важкі компроміси" йшлось і що відповіли на Заході на "пропозиції" Путіна

Саміт миру в Швейцарії: про які "важкі компроміси" йшлось і що відповіли на Заході на "пропозиції" Путіна


Саміт завершився спільною декларацією. У ній — пункти, обговорення яких і було на порядку денному.

Швейцарія повідомить Росії про підсумки Мирного саміту, що пройшов цими вихідними на курорті Бюргеншток. Понад 80 його учасників підтримали спільне комюніке, у якому домовилися про конкретні кроки у мирному процесі й залучення до нього “всіх сторін”.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

Що відомо про Саміт миру

Усіх, хто приїхав до Швейцарії, об’єднує бажання, щоб війна завершилася.

"Нам вдалося дійти спільного бачення тут, у Бюргенштоку. Ми посилаємо чіткий сигнал народу України та всім, хто безпосередньо постраждав від наслідків війни. Значна частина міжнародної спільноти має бажання змінити це", — сказала Віола Амгерд, президентка Швейцарії.

Серед сотні делегатів ті, хто обірвав контакти з Москвою, але також ті, хто їх підтримує. Україна готова слухати всі думки й пропозиції — задля цього й саміт. Але спираючись на міжнародне право, що захищає її територіальну цілісність.

"Статут ООН є основою для нас. А потім, коли план дій буде на столі, погоджений усіма і прозорий для народів, тоді він буде доведений до представників Росії, щоб на другому мирному саміті ми могли зафіксувати реальне закінчення війни. Зараз ми починаємо цей шлях разом", — сказав Володимир Зеленський.

Саміт миру у Швейцарії / © reuters.com

Що говорили про "важкі компроміси"

Задля значного прогресу на шляху до миру, Росія за цим столом потрібна, — заявляли, зокрема, президент Кенії, топ-дипломати Туреччини й Саудівської Аравії, за чию прихильність Україна бореться. Коли саудівський принц закликав до “важких компромісів”, не конкретизуючи, яких саме, у залі панувала цілковита тиша.

Саміт миру у Швейцарії / © Associated Press

"Важливо, щоб міжнародна спільнота заохочувала будь-який крок до серйозних переговорів, які вимагатимуть важкого компромісу в межах дорожньої карти до миру. Тут важливо підкреслити, що будь-який надійний процес потребуватиме участі Росії", — сказав Фейсал бін Фархан бін Абдуллах Аль Сауд, глава МЗС Саудівської Аравії.

Україна розуміє, що говорити з Росією доведеться. Але не мовою ультиматумів, сказав глава української дипломатії. Вимоги Путіна до України проголосити нейтралітет і відійти з чотирьох областей, включно з підконтрольними їй територіями, ніякого апетиту на саміті, сказав Кулеба, не викликали. А у заявах делегатів з Глобального Півдня — не бачить проблеми.

"Це не такий захід, який полюбляє Росія. Щоб всіх зібрати, щоб всі говорили, як то кажуть, в одну дудку з Російською Федерацією. Саме через такий відвертий діалог ми можемо прийти до правильних рішень", — пояснив Дмитро Кулеба.

Що відповів Захід на "пропозиції" Путіна

Західні партнери України очікувано й послідовно висловлювалися на її підтримку. США виділяють півтора мільярди доларів на відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури, Норвегія — 103 мільйони. Канада дає 15 мільйонів на повернення українських дітей. Оновлені умови Кремля — Європа і США критикували й називали неприйнятними.

"Жодна відповідальна нація не може сказати, що це розумна основа для миру. Це суперечить Статуту ООН. Це суперечить базовій моралі. Це суперечить елементарному здоровому глузду", — сказав Джейк Салліван, радник із нацбезпеки президента США.

Що відомо про спільну декларацію на Саміті миру

Саміт завершився спільною декларацією. У ній — пункти, обговорення яких і було на порядку денному. Учасники зголосилися: атомні електростанції, включно з ЗАЕС, мають працювати під контролем України. Її аграрна продукція має вільно діставатися туди, де потрібна, а військовополонених слід звільнити шляхом повного обміну. Готуються, як випливає з декларації, і конкретні заходи із залученням “всіх сторін”.

Попри відсутність на порядку денному “складних”, як говорив Володимир Зеленський, пунктів формули миру, — підписів усіх учасників саміту під підсумковим комюніке таки бракує. Із сотні делегацій — декларацію підтримали 78 країн і чотири міжнародні організації. А серед тих, хто цього не зробив, — не лише країни Глобального Півдня.

Не долучилися до декларації Вірменія, Індія, Саудівська Аравія, ПАР, Об’єднані Арабські Емірати й не тільки. Та простір для маневру в них є - підтримати комюніке можна пізніше. Зокрема й тим, кого не було на саміті. Ключовим, за словами президентки Швейцарії, лишається питання, як і коли включити в процес Росію з огляду на те, що для міцного рішення — потрібні дві сторони.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: З декларації щодо миру в Україні ЗНИКЛИ ПІДПИСИ!