Чому загострилися відносини між КНР та Заходом: чи готовий Пекін до підвищення ставок

Чому загострилися відносини між КНР та Заходом: чи готовий Пекін до підвищення ставок


Виглядає так, що Китай формулює "червоні лінії"

Відносини між Китаєм та Заходом продовжують стрімко погіршуватися. Великобританія та КНР обмінялися взаємними звинуваченнями у продовженні російсько-української війни. У США обіцяють покарати Китай, який постачає, за їхніми даними, ресурси до Росії, у тому числі верстати та мікросхеми для виробництва військової техніки, яка буде застосована у війні в Україні. Тим часом КНР ще й ескалює у районі Тайваню, проводячи там небезпечні військові навчання. Про що говорить останнє загострення заяв та дій? Чого чекати далі? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Чому загострилися відносини між КНР та Заходом: чи готовий Пекін до підвищення ставок

КНР бачить обережність США

Директор Центру Близькосхідних досліджень Ігор Семиволос пояснює, що Китай на фоні внутрішньоекономічних проблем йде шляхом монополізації ресурсів та зовнішньої експансії. Абсолютно як Росія.

"Експерти попереджали ще наприкінці 90-х, що КНР піде саме таким шляхом. Але вийшло, що РФ пішла навіть раніше. На даний момент виглядає так, що Китай формулює червоні лінії. Не впевнений, що він готовий до війни. Втім, здавалося, що РФ не піде на відкриту агресію проти України. Проте – пішла… Тож тут складно щось прогнозувати. Хоча є версія, що Китай готує атаку на Тайвань на початку червня. Або ж нинішні дії – просто спроба не допустити оголошення незалежності Тайванем. Обидві версії мають право на життя", – вважає Ігор Семиволос.

Він нагадує, що США мають зобов’язання захищати Тайвань.

"Але для суперобережного Байдена та відверто боягузливого Саллівана (радник голови Білого дому з національної безпеки) напад КНР на острів став би катастрофою. Вже зараз варто було б демонструвати, що американці не ігнорують загрози. Зробити якісь заяви, що дають Пекіну зрозуміти, що його спроба ескалувати ситуацію навколо Тайваню закінчиться погано для Китаю. Та й взагалі слід приймати жорсткі рішення щодо КНР, що розперезалася. Ті ж британці чітко кажуть – китайці постачають росіянам озброєння! А американці вдають, що цього немає. І це проблема. З якою постійно стикаємось і ми. Надмірно обережна американська політика обертається для України новими жертвами та руйнуваннями, а для потенційних агресорів стає стимулом", – констатує експерт.

На його думку, у КНР давно є психологічний портрет і Байдена, і Саллівана. Загалом США переживають складні часи, включаючи інституційну кризу. І цим можуть скористатися авторитарні режими, формуючи експансійну політику.

"Це проблема для України, Тайваню, всього світу", — резюмує Ігор Семиволос.

США та Британія намагаються утримати КНР від допомоги РФ

Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян розмірковує так:

"Ми бачимо класичні ескалаційні сходи, коли сторони піднімаю ставки, а лінії напруги є асиметричними. У випадку з Китаєм не проглядається готовність до активних бойових дій у вигляді війни з Тайванем (а відповідно — з тими, хто готовий його захищати). Але Пекін розуміє, що його гра м’язами в Тайванській протоці є чутливим фактором для США та Заходу загалом. Паралельно йде взаємосуперечка щодо російсько-української війни з аналогіями того, як це може бути з Тайванем".

У свою чергу, продовжує політолог, США та Британія намагаються утримати КНР від допомоги РФ. Постійно нагадуючи про санкційні механізми, а часом і акуратно використовуючи їх. Погрожуючи КНР міжнародною обструкцією, якщо та допомагатиме росіянам безпосередньо у здійсненні агресії.

Китай хоче утриматися у зоні умовної нейтральності, маючи при цьому підвищену залежність від себе Росії, вважає Олег Саакян. Щоб, з одного боку, виступати голосом нейтрального Всесвітнього півдня, з іншого ж — підігрувати РФ.

"Пекіну важливо, щоб у російсько-українській війні не було ні переможців, ні тих, хто програв. Тому що перемога як Києва (із Заходом), так і Москви – це загроза національним інтересам Китаю, створення для нього додаткових екзистенційних загроз. Тож подібний "обмін люб’язностями" продовжиться", – прогнозує експерт.

За його словами, очевидно, що без серйозної реформи світопорядку, без примусу РФ до дотримання норм міжнародного права, без завершення російсько-української війни справедливим миром із покаранням військових злочинців деструкція глобальної безпеки триватиме.

"Радикальність заяв і дій зараз – прямо пропорційна тому, що світ не здатний зараз ні захистити ті чи інші країни від агресорів, ні адекватно на це відреагувати, ні відновити статус-кво. Саме тому, – пояснює Олег Саакян, – Україна ініціювала саміт миру – як один із можливих шляхів до того, щоб, як мінімум, розпочати роботу над посиленням світопорядку, відповідно до його Статуту ООН".