Членство у добровольчому формуванні не звільняє від загальної мобілізації, — Верховний суд

Членство у добровольчому формуванні не звільняє від обов`язку проходження військової служби за призовом під час мобілізації, і здійснення діяльності добровольчих формувань не свідчить про перебування їх членів у складі ЗСУ або інших військових формувань.

Верховний Суд визначив, чи повинен суд зупиняти провадження у разі перебування позивача у складі добровольчого формування тероборони. При цьому ВС зауважив, що членство у добровольчому формуванні не звільняє від обов`язку проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, повідомляє sud.ua.

Так, добровольче формування територіальної громади є воєнізованим підрозділом, а не військовим формуванням. Здійснення діяльності добровольчих формувань під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони ЗСУ, а також перехід їх за певних умов в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони ЗСУ не свідчить про перебування членів добровольчих формувань у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО.

На цьому наголосив Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у справі 160/1543/21, постанова від 31 травня 2023 року, головуючий суддя – Михайло Смокович.

Верховний суд дослідив, що у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

На час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України добровольчі формування територіальних громад повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій.

З аналізу указаних законодавчих норм убачається, що добровольче формування територіальної громади є воєнізованим підрозділом, а не військовим формуванням. Здійснення діяльності добровольчих формувань під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, а також перехід їх за певних умов в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони ЗСУ не свідчить про перебування членів добровольчих формувань у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Більш того, Верховний Суд звертає увагу на те, що членство у добровольчому формуванні не звільняє від обов`язку проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (пункт 6 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1449).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 753/3880/20.

«Аргумент»