Влада готує нові правила демобілізації та мобілізації: розповідаємо, що можуть змінити



Які зміни стосовно демобілізації військових та мобілізації призовників в Україні обговорюються серед депутатів та урядовців?

Упродовж майже двох років з початку повномасштабного вторгнення і загальної мобілізації в Україні досі не існує чітких правил демобілізації. Дружини військовослужбовців впродовж останніх кількох місяців протестують у різних містах України, щоб їхнім чоловікам дали право звільнитися зі служби. Однак у той же час президент РФ наказав збільшити чисельність військовослужбовців Збройних сил РФ майже на 170 тисяч осіб. Українське військово-політичне керівництво працює над новими правилами демобілізації та мобілізації з літа цього року. Зміни ще не затвердили остаточно, проте готують відповідний законопроєкт.

Які новації щодо демобілізації військових та мобілізації призовників в Україні обговорюються серед депутатів та урядовців та коли їх можуть ухвалити? Радіо Свобода зібрало інформацію про це.

У парламенті є чимало законопроєктів, які передбачають ті чи інші зміни у цій сфері. До прикладу, законопроєкт про зменшення граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників із 27 до 25-річного віку, який парламент проголосував ще у травні і вже півроку очікує на підпис президента.

Однак саме у цьому тексті ми розглянемо найсвіжіші пропозиції парламентарів. До уваги ми взяли напрацювання, що можуть стати законопроєктом, над якими працювала робоча група на чолі з депутаткою від «Слуги народу, членкинею комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яною Безуглою. А також розглянемо зміни щодо залучення рекрутингових компаній до мобілізації, які впроваджує уряд.

Рекрутингові компанії будуть шукати працівників на посади у військові частини?

Український уряд планує змінити практику призову на військову службу, пише видання The Guardian з посиланням секретаря РНБО України Олексія Данілова.

За його словами, зміни включатимуть використання комерційних рекрутингових компаній для проведення більш цілеспрямованого призову і запевнення призовників у тому, що вони будуть використані на посадах, які відповідають їхнім навичкам, а не будуть просто відправлені на фронт.

«Деякі люди бояться, бояться померти, бояться стріляти, але це не означає, що вони не можуть бути залучені до інших видів діяльності... Тепер у нас є новий міністр з новим підходом», – сказав секретар РНБО Олексій Данілов в інтерв’ю The Guardian.

Олексій Данілов розповів про залучення рекрутингових компаній до мобілізації

Олексій Данілов розповів про залучення рекрутингових компаній до мобілізації

Однак роль ТЦК у цьому процесі має залишатися визначальною, вважає народний депутат від партії «Голос», секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

«Я думаю, це все буде як допомога мобілізації, але основу буде складати ТЦК, в яких є вже розгалужена сітка у кожному районі, питання лише у тому, наскільки професійно вони будуть діяти», – висловився Костенко.

Таку ініціативу підтримує і депутат оборонного комітету від «Слуги народу» Федір Веніславський.

«Я думаю, що ці ініціативи, вони абсолютно обґрунтовані, їх треба втілювати в життя, оскільки та існуюча модель мобілізації, вона не завжди безконфліктна», – вважає депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський.

Федір Веніславський, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки

Федір Веніславський, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки

Які гарантії, що рекрутований служитиме за фахом?

Одна з рекрутингових компаній, що вже підписала контракт з Міністерством оборони – Lobby X. З літа 2022 року компанія точково співпрацювала із окремими підрозділами і шукала військових для них, однак з 10 листопада 2023 року вони підписали з Міністерством оборони контракт. Про це розповів у розмові з Радіо Свобода Олексій Руденко, керівник напрямку військового рекрутингу Lobby X:

Яким чином гарантується потрапляння бійця саме на ту посаду, за якою він звернувся до вас? Адже зараз командири на місцях мають повне право після потрапляння людини у підрозділ на одну посаду перевести її на іншу, якщо вважатимуть за потрібне.

– Дивіться, ми коли узгоджуємо із підрозділом розміщення вакансій, це зазвичай саме особи командирського складу, вони шукають людей, вони гарантують.

Олексій Руденко – керівник напрямку військового рекрутингу Lobby X

Олексій Руденко – керівник напрямку військового рекрутингу Lobby X

Гарантують, що людина потрапить саме на той підрозділ. Теоретично, таке є можливим (переведення людини на іншу посаду – ред.) за якийсь час, але якщо людина підписує, наприклад, контракт або на якийсь час, або до завершення воєнного стану, вона буде залишатися на цій посаді стільки, скільки вона захоче, бо це прописано в її контракті.

Але таких випадків, щоб із тих більш ніж двох з половиною тисяч рекрутованих нами за цей час, щоб людину з часом переміщували і вона опинялась не на бажаній посаді, на моїй пам’яті не було.

– Що змінила, підписана з Міноборони, угода?

– Фактично ця угода легалізувала і ще раз підтвердила на офіційному рівні те, що і так здійснювалося вже майже півтори року.

Демобілізація: які зміни?

Депутати пропонують обмежити термін служби кожного окремого військовослужбовця. Зараз обговорюють термін у 36 місяців.

Тобто, військові таким чином могли б демобілізуватися після трьох років служби, а це означає, що ті, хто мобілізувався 24 лютого 2022 року, до прикладу, змогли б демобілізуватися 24 лютого 2025 року. Але це поки лише пропозиція: такий термін мають спершу погодити у Генштабі або ж там запропонують свій варіант.

«Що робити з людьми, які два роки без ротації воюють на фронті? Вочевидь, що треба якусь відповідь на це запитання давати. І ми від військових багато чекаємо цих відповідей, вони не надають, тому ми зараз вже будемо самі вимагати від військових надавати відповідь або будемо просто самі ухвалювати рішення», – сказав голова фракції «Слуга народу» і член оборонного комітету Давид Арахамія під час прямого ефіру марафону «Єдині новини».

Також цей термін можуть змінювати на етапі правок законопроєкту, тобто перед другим читанням або ще перед реєстрацією документа, а також перед голосуванням в другому читанні і в цілому, якщо буде відповідна правка.

«Щодо 36 місяців, цієї норми взагалі, наскільки я знаю, ще поки ніде нема. Про ці 36 місяців озвучила Мар’яна Безугла і не як норму, а як просто питання до дискусії. Тому говорити, що це буде 36, 12 або 18, як зареєстровано зараз в одному законопроєкті, який уже лежить у Верховній Раді, – ніхто не знає», – розповів член комітету з питань безпеки, народний депутат фракції «Голос» Роман Костенко.

Роман Костенко під час розмови з кореспонденткою Радіо Свобода Роксоланою Бичай

Роман Костенко під час розмови з кореспонденткою Радіо Свобода Роксоланою Бичай

Він також додав, що, на його думку, варто враховувати умови служби конкретного військовослужбовця, а не створювати однакові правила як для тих, хто служить у тилу, так і для військових, які на передовій.

«Я вважаю, що основою демобілізації має бути питання, скільки часу ти був у бойових діях. До прикладу, можна 36 місяців загально, а якщо в бойових діях був більше 6 місяців, ти маєш право мобілізуватися після 12 місяців служби. Ну, це мої думки», – поділився у коментарі Радіо Свобода Роман Костенко.

Чіткі правила демобілізації варто було ухвалити набагато раніше, вважає депутатка з оборонного комітету, членкиня фракції «Європейська солідарність» Ірина Фріз.

Ірина Фріз вважає, що зміни до праивил мобілізації та демобілізації давно назріли

Ірина Фріз вважає, що зміни до праивил мобілізації та демобілізації давно назріли

«Це питання справедливості стосовно в першу чергу наших сьогодні захисників і захисниць, багато з яких вже другий рік поспіль перебувають в окопах і боронять нашу державу», – пояснила Радіо Свобода свою позицію Ірина Фріз.

«Ми всі чудово розуміємо, що люди втомлюються, тому необхідно дати їм розуміння якихось перспектив. Але питання дуже складне і дуже чутливе. Дискусії точаться, тому що взагалі історія практично не знає випадків, коли в результаті повномасштабного вторгнення відбувалася якась демобілізація», – відповів Радіо Свобода член оборонного комітету від фракції монобільшості Федір Веніславський.

Наразі закон дозволяє демобілізувати лише тих:

  • кому виповнилося 60 років;
  • хто має проблеми зі здоров’ям і є відповідне рішення ВЛК;
  • кого суд засудив до покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Народні депутати розглядають можливість додати до цього переліку підстав ще й такі:

  • звільнення із полону (крім тих, хто добровільно здався у полон), зокрема, обговорюють, що це має стосуватися й іноземців та осіб без громадянства;
  • інвалідність І та II груп;
  • дострокове розірванням контракту для курсанток;
  • проведення організаційних заходів у розвідорганах Служби безпеки України (СБУ) та Управлінні державної охорони України (УДО).

Не буде більше «обмежено придатних»?

Коли є граничні якісь ситуації, вони завжди можуть використовуватися для неправомірних дій

Федір Веніславський

Одне з нововведень, які розглядають, – це скасування визначення «обмежено придатний». Навколо цього терміну, кажуть депутати, існує багато спекуляцій серед призовників.

«От у нас є регулювання внутрішнє, що «обмежено придатних» військкомати можуть призвати, але тільки на окремі посади, де вони будуть нести службу. Але коли вони потрапляють в армію, командир роти, бригади чи батальйону, він уже може на це не зважати. У нього є право призначити їх на будь-яку посаду, на яку він вважає за потрібне. Бо йому, звичайно, потрібні солдати», – пояснив депутат фракції «Голос» Роман Костенко.

Народний депутат Федір Веніславський вважає, що також такими термінами можуть користуватися для ухиляння від служби, наприклад, чи інших неправомірних дій.

Федір Веніславський, народний депутат від фракції «Слуга народу»

Федір Веніславський, народний депутат від фракції «Слуга народу»

«Коли є граничні якісь ситуації, вони завжди можуть використовуватися для неправомірних дій. Тому я думаю, що абсолютно чітко треба визначити, в яких випадках особа не буде придатною для військової служби, в яких вона буде придатною», – висловив свою думку Федір Веніславський.

Радіо Свобода надіслало до Міністерства оборони України інформаційний запит, попросивши прокоментувати можливі зміни у процесах мобілізації і демобілізації.

На момент публікації відповідь не надійшла. Редакція опублікує офіційний коментар Міноборони, як тільки отримає його.

Ухилянтів поменшає?

Без посилення мобілізації і певних, в дечому, жорсткіших норм не обійдешся

Мар’яна Безугла

У напрацюваннях, які розглядають депутати оборонного комітету, йдеться також і про перешкоджання ухилянтам. Зокрема про зміну порядку надання відстрочки від призову громадянам, які здобувають передвищу та вищу освіту.

«Без посилення мобілізації і певних, в дечому, жорсткіших норм не обійдешся. Мабуть, один із найбільш яскравих прикладів цього, що стосується зловживання, – це щодо освіти», – сказала у коментарі Радіо Свобода Мар’яна Безугла.

«Щодо здобуття освіти або другої освіти, якщо вона вища є за попередню, це логічно, що людина має право її здобувати. Що стосується, як це зараз той законотворчий статус, який на обговоренні, то я вважаю, що поки що зарано його обговорювати. Поки що чітко виписаної норми, яка була погоджена усіма, її поки що не існує», – пояснила свою позицію народна депутатка від «ЄС» Ірина Фріз.

Раніше законопроєкт, який передбачає обмеження відтермінування для здобувачів вищої освіти, вже пропонував Федір Веніславський.

«Якщо людина здобула послідовні всі рівні освіти, потім починає здобувати другу освіту такого ж рівня або нижчого, то це навряд чи правильно. Тому над цим питанням ми також думаємо, в цьому законопроєкті також передбачені практично ті самі положення, що і у моєму», – додав Веніславський.

Розглядають ще і зменшення кола громадян, які мають право на відтермінування через догляд за особою з інвалідністю І та ІІ груп або тими, хто потребує постійного догляду.

«Коли по 5-10 людей доглядають за однією людиною і використовують обмеження деяких людей, щоб не йти в армію… Але обговорювати законопроєкт просто в цих напрацюваннях, в яких є, ще зарано, я не знаю, який він буде внесений, законопроєкт, і чи він взагалі буде внесений», – вважає Роман Костенко.

А також розглядають розширення переліку осіб, які мають стати на військовий облік: громадяни, які проходили службу в інших країнах; засуджені тощо.

Ухвалять до кінця цього року – Арахамія

На момент публікації цього тексту законопроєкт ще не зареєстрували у парламенті.

«Драфт цього законопроєкту скидався в групу комітету. Зараз це, скажемо так, напрацювання робочої групи», – сказав Роман Костенко.

Водночас заступник голови профільного комітету парламенту Давид Арахамія бачить перспективу ухвалення його вже до кінця грудня 2023 року.

«Я думаю, що це станеться десь у середині грудня, буде вже перше читання, можливо, розглядатися. А до кінця року ми будемо намагатися це проголосувати», – сказав Давид Арахамія.

Колега Арахамії по фракції – Федір Веніславський водночас каже, що шанси на ухвалення законопроєкту так швидко є «малоймовірними»:

«Не виключаю, що буде консолідована позиція всіх фракцій, якщо вони підпишуться під текстом і буде узгоджений документ у реєстрації, але я думаю, що це малоймовірно», – відповів на запитання Радіо Свобода депутат.

Документ, який зараз обговорюють, дуже об’ємний, каже Ірина Фріз з «Європейської солідарності», тож, на її думку, ухвалити його у короткі терміни буде неможливо.

«Дуже передчасно пані Мар’яна заявила, що саме буде в цьому законопроєкті. Я думаю, що він буде ще мати цілу низку змін», – додала Фріз.

Мар’яна Безугла, членкиня оборонного комітету парламенту

Мар’яна Безугла, членкиня оборонного комітету парламенту

Водночас Мар’яна Безугла на закид колеги про завчасну публікацію напрацювань, які ще не є законопроєктом, відповіла наступне:

«Цим ми відрізняємося від Росії і від того, від тоталітарної закритості. Ми маємо не мовчати щодо проблем Збройних сил», – відповіла Безугла.

Тож основні зміни, які обговорюють серед військово-політичного керівництва держави: врегулювання питання демобілізації військовослужбовців, скасування визначення «обмежено придатний» стосовно призовників, дозвіл працівникам військкоматів на перевірку документів у потенційних призовників (зараз це можуть робити тільки працівники поліції), залучення до мобілізації рекрутингових компаній.

  • Президент України Володимир Зеленський 9 листопада підписав ухвалені Верховною Радою закони про чергове продовження терміну дії воєнного стану і загальної мобілізації.
  • 1 грудня президент повідомив, що на засіданні Ставки верховного головнокомандувача, серед іншого, обговорювалося питання мобілізації в Україні.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала в Україні щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних, повідомила 21 листопада Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.

Форум