Отруєння Сейму і Десни: як швидко рухається пляма забруднення, що загрожує Києву і коли відновиться екосистема
Що взагалі сталося
Досі достеменно невідомо, що сталося з річкою Сейм: із середини серпня вона потерпає від екологічного лиха. На Сумщину ріка тече з Курської області РФ, а з Росією наша країна не має офіційних контактів від початку вторгнення. У серпні українські війська почали контрнаступальні дії на прикордонні Курщини, тож інформації стало ще менше.
З 14 серпня жителі прикордоння на Сумщині зауважили у водах Сейму відходи невідомих речовин.
«Зафіксовано значне перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, зокрема, амонію та завислих речовин. Сталася масова загибель риби внаслідок критично низького вмісту розчиненого у воді кисню (менше 1 мг/л при мінімально допустимій нормі 4 мг/л)», — повідомили 27 серпня в Держагентстві з розвитку меліорації, рибного господарства і продовольчих програм.
Невідомі органічні речовини, велика кількість яких потрапила в річку, поглинули розчинений кисень, через що його рівень стрімко впав — і почався мор риби, а за нею інших водних тварин.
Уже в кінці серпня забруднення поширилося по всій акваторії Сейму в межах Сумської області й дісталося Чернігівщини. Мало це такий вигляд: чорна вода, маслянисті плівки й сміття на поверхні, мертва риба, інші тварини й птахи. Запах гнилі й аміаку. Для місцевих мешканців це було абсолютним шоком, бо Сейм і Десна в течії по цих регіонах найменш забруднені в країні, з мінімальним впливом господарської діяльності. А тепер місця живої природи стали зоною природного лиха.
Які це були речовини?
Відомо, що це не нафта і не інша хімія. Один спеціаліст, з яким ми поспілкувалися, упевнено зазначив, що це речовини господарського походження — органічні відходи, вірогідно, фекальні. Джерелом можуть бути цукровий або спиртовий заводи. Чи був це умисний скид, чи чиясь недбалість — наразі ніхто не знає.
Чому не попередили (с)
Чому про екологічну катастрофу, яка зачіпає безпеку та здоров’я трьох регіонів України, усі органи влади заговорили лише через два тижні після забруднення? Відповіді поки що немає, але дозволимо собі припустити, що і тут далася взнаки війна: прикордоння Сумщини — прифронтова зона. Тут постійні обстріли артилерією та КАБами, місцева влада зайнята евакуацією людей з небезпечних зон. У серпні через активні бойові дії по той бік кордону ситуація загострилася ще дужче. Можливо, і місцева влада, і самі мешканці мали інший фокус найбільших негараздів.
Зокрема, перші свідчення про забруднення Сейму з’явилися поблизу села Манухівка, за 8 км від кордону (недалеко від Тьоткіно, РФ). З 28 серпня вже пішли офіційні заяви Конотопської РВА, мовляв, залучають до розв’язання проблеми регіональний офіс водних ресурсів, Держпродспоживслужбу, Держекоінспекцію, МОЗ, ДСНС тощо.
Як реагували
На подію реагують переважно на двох рівнях: контроль якості води й усунення вже наслідків. Контролюючі органи регулярно беруть проби води Сейму, а тепер і Десни, досліджують її гідрохімічні, радіологічні та мікробіологічні показники; моделюють, як просуватиметься забруднення, інформують громади й органи влади за течією річок нижче.
Там, де вже стався масовий мор риби, до забруднення води скидом з Росії доєдналося гниття великих об’ємів річкової фауни. На Сумщині й у частині Чернігівщини ДСНС разом з місцевими громадами виловлюють і захоронюють мертву рибу, щоб зменшити розкладання органіки в басейні річки. Роблять це дідівським способом: сітями виймають, збирають, перевозять, закопують подалі від річки та її приток.
Як повідомили 5 вересня в Міністерстві захисту довкілля, за цей час на території Чернігівської області зібрано 10,7 тонни загиблої риби, у Сумській області — понад 12 тонн. Протягом останніх днів нових хвиль мору не фіксують.
Чи можна пити воду
На щастя, централізованого водозабору для потреб населення в межах Чернігівської і Сумської областей із цих річок не здійснюють. Але фахівці перевіряють якість води в колодязях у басейні річок на забруднених ділянках. Чернігівводоканал одразу повідомив, що місто заберпечують водою лише з артезіанських свердловин, тому забруднення Десни не загрожує водогону. А проте, спеціалісти водоканалу щоранку й щовечора беруть проби з річки й оперативно інформують чернігівчан на своїй сторінці.
Останні свідчать, що рівень хімічного споживання кисню стабільно перевищує норму, а показник розчиненого кисню у воді наближається до критичного. Інші хімічні показники поки що в межах норми. На світлинах і відео, якими ділиться Чернігівводоканал, помітно, що в річці вже є чорний донний осад, іноді вода темного кольору. Місцеві мешканці зазначають, що, можливо, донні проби мали б відмінні показники забруднення.
“Спостерігається зміна характеру руху забруднюючих речовин по річці Десна — воно йде не суцільним масивом, а пересувається по найглибшій частині річки, окремими плямами. Забруднення осідає на дно.
Швидкість переміщення забруднення змінюється залежно від звивистості русла”, — зазначили в Міндовкілля.
На ділянці Десни перед Черніговом ДСНС з іншими службами роблять аерацію річки, щоб таким чином насичувати киснем поверхневі води і зменшувати ризики загибелі риби. На цій діляця мору риби поки не помічено.
Що загрожує киянам?
Насправді, дещо загрожує. Теоретично. На відміну від Чернігова, водозабір і підготовка питної води для централізованої системи постачання Києва здійснюється саме з річок. Точніше так: 30% з Дніпра, 10% – артезіанські джерела, 60% – з річки Десна (дані “Київводоканалу”). Деснянська водозабірна станція розташована на лівому березі столиці, але карта покриття постачання водою з цієї станції охоплює майже всі райони Києва (рожевий колір на карті).
Водозабір з Десни здійснюється вище місця впадіння річки в Канівське водосховище (Дніпро в межах Києва) на три кілометри. Потім вода проходить складний технологічний шлях обробки з відстійниками і хімічною очисткою. Але факт лишається фактом — кияни споживають воду з Десни. І така екологічна катастрофа здатна вплинути на життєдіяльність багатомільйонної столиці.
Ще 28 серпня КМДА і “Київводоканал” повідомили, що стан води в водогоні відповідає всім нормативам і наразі ніякої небезпеки не існує. Але тоді дійсно пляма забруднення рухалася по Десні ще за десятки кілометрів до Чернігова. Як свідчить математичне моделювання “Укргідрометцентру” від 27 серпня, яке ми бачили, до Чернігова забруднена вода мала дійти 31 вересня, до Літок 3-5 вересня, до гирла Десни — до 6 вересня. На щастя, “жорсткий” прогноз не справдився, через низку факторів рух забруднення сповільнюється. А в Чернігові, як ми згадували, аналізи поки не критичні.
Ми спитали в КМДА і “Київводоканалі”, чи існують взагалі альтернативні сценарії забезпечення Києва водою на випадок, якщо забруднення все ж не адсорбується в Десні по дорозі до столиці.
“Ми не будемо підказувати ворогу, як він може вплинути на наші сценарії забезпечення водою киян. Але повірте, вони існують. Київ буде з водою”, — повідомила LB речниця ПрАТ АК “Київводоканал” Оксана Стан.
Ми погоджуємося з такою позицією підприємтва, яке має стратегічне значення для столиці і країни. І зазначимо, що відкриті дані по роботі Київводоканалу свідчать: всі три станції водозабору столиці наразі працюють на меншу від проєктної потужності. А сумарно проєктна потужність станцій вдвічі більша за стандартне середньодобове споживання води містом. Тому теоретично, при вчасному інформуванні і прийнятті рішень, переключення між станціями водозабору для зміни навантаження можливе.
Коли відновиться екосистема
Забруднення водогонів міст по Десні вже не відбулося, а в Києві, якщо динаміка руху води і її самоочищення втримається, ймовірно теж не відбудеться. Але що вже сталося — це масштабне лихо цілих екосистем двох регіонів. Крім сморіду, неможливості купатися, брати воду, рибалити, контролювати якість води в колодязях, найбільшої біди зазнали саме річкові екосистеми. При такому сильному забрудненні, яке відбулося на Сеймі, вмирає все — і риба, і безхребетні, і тварини.
“Ми втратили рибу по всьому Сейму. Але це не кінец світу, і якщо це дійсно було виключно органічне забруднення, то річка “перетравить” і цю біду”, — пояснює LB директор інституту гідробіології НАН Сергій Афанасьєв.
За словами науковця, зараз місцеві громади вже опікуються порятунком популяції іхтіофауни річок там, де це можливо. Риба може сховатися від основної отруйної води в заплавах, маленьких притоках, старицях. Там, де нема господарської діяльності людини на березі річки, такі природні сховища існують. Сейм відноситься до таких річок, де спотворення берегів і прибережних ділянок мінімальне. Тому навіть люди самі переносять рибу, яка вижила, в такі ділянки. В майбутньому це допоможе відтворити популяцію збережених видів.
“Весною водопілля промиє русло ріки і отруйний донний осад, який там утворився. Потім почнеться поступове відновлення популяцій. На це піде 2-4 роки”, — пояснює Афанасьєв. Але підкреслює: можуть бути й незворотні втрати. До цієї категорії належать червонокнижні види (наприклад, стерлядь), яких було дуже мало в системі, тому навіть загибель десяти особин може означати втрату популяції. Також, не так просто відновлюватиметься розмір риби в річці.
“Сейм була однією з останніх незарегульованих річок в Україні, дуже боляче, що такий удар прийшовся по ній. Сподіваюся, що саме природній стан її русла допоможе відновленню цієї екосистеми”, — резюмує науковець.
