4 міфи про земельну сферу і цифровізацію Києва

Нещодавно депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова опублікувала колонку в Економічній правді, у якій розкритикувала інтерв’ю заступника голови КМДА Петра Оленича.

Об этом сообщает База компромата

Зокрема, йшлося про схеми з історичними будівлями та земельними ділянками, складність доступу до інформації про земельні ресурси для депутатів та мешканців та повільну цифровізацію.

Публікуємо відповідь Петра Оленича.

***

Два роки команда Київ Цифровий працює над цифровізацією столиці та всіх її сфер. Декому це відверто не подобається. І це нормально.

Проте некомпетність і недостовірність інформації в окремих випадках вражає. Поясню на прикладах.

Міф 1: Система обліку і управління земельними ресурсам не є прозорою і доступною для громади міста. Інформація не доступна для депутатів

Система обліку була створена ще в 2019 році і до вторгнення рф була доступна за посиланням. З міркувань безпеки публічний доступ на період воєнного стану тимчасово призупинено.

Державна публічна кадастрова карта також обмежена в публічному доступі в інтересах держави.

Щодо "недоступності інформації для депутатів": до кожного проєкту рішення із земельних питань обов’язково додаються фото матеріали.

Для депутатів – членів земельної комісії та депутатських фракцій створено електронні кабінети в хмарному сервісі, де кожен депутат має можливість ознайомитись з проєктом рішення та всіма документами.

Ознайомитись з усіма проєктами рішень Київської міської ради можна за посиланням.

Міф 2: Департамент земельних ресурсів свідомо не дає візуалізації земельних питань, вони можуть викривлювати чи приховувати деякі факти

До кожного проєкту рішення Київської міської ради Департамент земельних ресурсів подає матеріали аерофотозйомки та витяг з Державного земельного кадастру.

Уся наявна в Департаменті інформація про земельну ділянку та об’єкти нерухомого майна, розташовані на ній відображається в пояснювальній записці до проєкту рішення. Ось приклад пояснювальної записки.

У проєктах рішень обов’язково зазначається інформація Міністерства культури та/або Департаменту охорони культурної спадщини (в залежності від статусу пам’ятки) про наявність на ділянці пам’яток культурної спадщини або належність земельної ділянки до охоронної зони пам’ятки, що знаходиться неподалік, а також інформація про бенефіціарів, згідно з даними Державного реєстру прав.Приклад рішення і пояснювальної записки.

Міф 3. "Скандальні забудови і причетність департаменту"

Щодо кожного резонансного об’єкта Департамент земельних ресурсів діє виключно у межах правових норм та своєї компетенції. Про процедуру поновлення або не поновлення договорів оренди департамент розповідав раніше.

Ухвалення рішення про передачу чи відмову в передачі земельної ділянки у власність або користування віднесено до виключних повноважень Київської міської ради.

Тобто, депутати приймають це рішення на пленарному засіданні шляхом голосування (ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування", ст. 9 Земельного кодексу України).

Щодо захисту історичних будівель – на жаль, це не компетенція департаменту земельних ресурсів. Є інші суб’єкти владних повноважень, до сфери відповідальності яких віднесені вказані питання і які володіють відповідними інструментами впливу на порушників законодавства.

Міф 4. "Департамент земельних ресурсів роздає землю"

Тут прослідковується підміна понять та відверта маніпуляція. Департамент в принципі не може самостійно передавати комунальне майно комусь у власність.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж, внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, державну реєстрацію і присвоєння їй кадастрового номера.

Виконання цих дій покладено на державних кадастрових реєстраторів (ст.9 ЗУ "Про Державний земельний кадастр").

Департамент не приймає рішення про надання ділянки, поновлення або відмову в поновленні договору. Ще раз наголошу: це є виключною компетенцією Київської міської ради, яка приймає рішення на пленарних засіданнях.

І навіть тоді коли депутати Київради приймають рішення про передачу земельної ділянки в користування чи власність це не дає права здійснювати будь-яке будівництво.

Таким документом має бути дозвіл на будівництво, який видає Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) (ст. 34 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності").