Як і хто у Росії за допомогою диверсій намагається зупинити війну проти України

У Росії шукають анархістів, які намагаються боротися з війною, влаштовуючи підпали військкоматів та розбираючи рейки важливих для міноборони РФ залізниць.

Об этом сообщает Роспрес

Серед підозрюваних у акціях — ліві радикали, які називають себе "Бойовою організацією анархо-комуністів" (БОАК).

Вони стверджують, що підпалюють вишки зв’язку, розбирають рейки важливих для міноборони РФ залізниць і влаштовують підриви мостів, що ведуть до військових об’єктів.

Самі анархісти розповіли ВВС, навіщо потрібні їхні акції.

Перша акція

Наприкінці червня 2022 року невідомі розібрали рейки на залізниці, що веде до військової частини під містом Кіржач у Володимирській області. Саме там розташований 51 арсенал головного ракетно-артилерійського управління міноборони Росії.

28 червня відповідальність за цю диверсію, опублікувавши пост у своєму телеграм-каналі, взяла "Бойова організація анархо-комуністів" (БОАК) — ліворадикальні активісти, які зберігають анонімність і виступають проти вторгнення Росії в Україну.

Свій підхід до боротьби вони визначають так: "Пряма дія проти структур, пов’язаних із репресіями держави та війною, уникаючи шкоди для цивільних осіб. Ми говоримо про військкомати, військові залізниці, поліцейські відділення та подібні установи".

На залізниці під Кіржачем анархісти трохи пошкодили рейки. За їхнім задумом, це мало загальмувати потяги зі зброєю та технікою для російських військових хоча б на якийсь час.

"Кожен такий крок — мінус снаряди та ракети, які могли б прилетіти до мирних українських міст", — пояснювали анархісти у своєму телеграм-каналі.

Посилання на нього анархісти намалювали на зламаній рейці. Як розповіли в БОАК, через кілька днів їм надійшло повідомлення через бот зворотного зв’язку, в якому було відео з розібраною рейкою та текст з нецензурною лайкою.

"Так ми і зрозуміли, що диверсію виявили", — пояснили в БОАК (анархісти відповідали на запитання ВВС письмово, використовуючи анонімну електронну поштову адресу. Фото чи відео, які підтверджують особу співрозмовників, у редакції ВВС немає.

Силовики серйозно сприйняли інформацію в телеграм-каналі та розпочали пошук учасників БОАК.

На початку липня 2022 року 35-річний житель Москви Іван Івко та його 32-річна дружина Світлана Орлова виявили, що за ними стежать.

Івко та Орлова — анархісти зі стажем. Вони беруть участь у житті лівого протестного руху з кінця "нульових". Коли отримали докази стеження, зібрали речі й у ніч на 16 липня поїхали до Білорусі, де нелегально перетнули кордон із Євросоюзом.

Як виявилось, у цей час поліція вже розшукувала Івко та Орлову за підозрою у причетності до БОАК.

Після від’їзду подружжя силовики почали стежити за 33-річним молодшим братом Івко Петром. Його затримали і почали розпитувати про старшого брата. Петра, за його словами, тоді навіть катували. Але згодом відпустили.

За словами Івана Івка, до стеження та вимушеного від’їзду з Росії у липні вони з дружиною знали про БОАК і "з цікавістю стежили — але не підписуючись, щоб не привертати до себе уваги". "Ми підтримуємо боротьбу проти диктатури. У цьому плані БОАК нам симпатичні", — каже подружжя. І відмовляються відповідати на подальші питання щодо їх причетності до акцій.

Війна неприйнятна

"Бойова організація анархо-комуністів" з’явилася кілька років тому. Її заснували "люди з великим активістським та анархістським бекграундом", розповіли в листуванні з ВВС можливі члени БОАК.

Кількість учасників у БОАК відмовилися уточнити, але, за їхніми словами, йдеться про десяток людей. Також анархісти активно спілкуються зі своїми прихильниками та іншими "партизанськими" групами у регіонах: намагаються обмінюватися досвідом.

На початку лютого 2022 року на тлі російсько-білоруських військових навчань біля українського кордону БОАК вирішили діяти. Учасники організації провели онлайн оргзбори та домовилися у разі війни "перейти до партизанських дій від імені організації".

"Як анархістам, нам гидка війна проти братнього українського народу," — міркують у БОАК.

До січня 2023 року вони взяли на себе відповідальність за чотири акції.

У середині квітня анархісти відзвітували про підпал вишки стільникового зв’язку в селі Біломісцене Білгородської області — з метою порушити комунікацію російських військових.

Наприкінці травня вони розповіли про саботаж рейкових колій на залізниці, яка веде до одного з військових об’єктів 12-го управління російського міноборони в Підмосков’ї, а потім, майже через місяць, могли провести аналогічну "акцію" під Кіржачем.

4 січня 2023 року БОАК у своєму телеграм-каналі взяли на себе відповідальність за підрив залізничного мосту, що веде до одного з об’єктів міноборони. Де саме і коли стався цей інцидент, анархісти не вказували.

"Один оператор, один дозорець, один акціоніст"

Усі свої акції БОАК ретельно планують. Спочатку вони вибирають, "що ефективніше атакувати". "Про що більше говоритимуть і що викличе більше підтримки у людей. А значить — і мотивує інших людей займатися тим самим", — пишуть вони.

Анархісти кажуть, що вважають за краще не влаштовувати акції поодинці, а діяти командою: "один оператор, один дозорець, один акціоніст".

У БОАК запевняють, що при плануванні акцій вони намагаються заздалегідь передбачити всі ризики, "щоб не постраждав ніхто не причетний і не відповідальний за злочини проти народу": "Якщо бачимо, що така велика ймовірність — змінюємо плани".

"Головний захід нашої безпеки — це фільтрація інформації про себе. Постійний самоконтроль, що ти повідомляєш і кому", — розповідають у листуванні БОАК.

Основне правило, якого дотримуються анархісти, — не використовувати для підпільної діяльності особисті засоби зв’язку. Кожен учасник повинен мати окремий телефон, окрему пошту, яка використовується тільки через анонімний браузер Tor. "Робочі" телефони вони ніколи не включають вдома або поруч, "тільки в різних сотах та із затримкою", — додають анархісти.

Така ж конспірація і з використанням комп’ютерів.

У травні 2022 року анархісти запустили "Революційний анархічний фонд", за допомогою якого збирають гроші у вигляді криптовалюти — на бензин, селітру, камери, ліхтарики та інше. Стверджують, що вже отримали близько 3,5 тис. доларів пожертвувань.

За весь час існування БОАК жодного з учасників організації не затримали, стверджують у листуванні з ВВС анархісти.

Обшуки через БОАК були у різних регіонах Росії. У листопаді 2022 у 44-річного мешканця Ангарська, а також у активістів у Нижньому Тагілі та у Заураллі.

Аналогічна ситуація сталася на початку грудня в Іркутську.

Нікого із них не затримали.

"Ми щиро співчуваємо нашим товаришам та закликаємо їх триматися", — прокоментували у листуванні з ВВС можливі учасники БОАК обшуки у активістів у різних регіонах за підозрою у причетності до їхньої діяльності.

23 роки для рейкових партизанів

БОАК — не єдині, хто вважає диверсії на залізницях ефективним методом боротьби.

Саботувати рух поїздів ще у 2020 році розпочали у Білорусі — "партизани" домагалися хибного сигналу про блокування колій, що призводило до зупинки поїздів. У такий спосіб вони намагалися економічно послабити режим Олександра Лукашенка.

У жовтні 2020 року МВС Білорусі заявило, що з початку року в країні зафіксували 57 випадків накладення на колії сторонніх предметів.

Після 24 лютого в Білорусі, звідки, зокрема, російські військові вторглися в Україну, знову стали відбуватися диверсії на залізницях. У ЗМІ їх охрестили "рейковою війною" — незгодні із вторгненням намагалися саботувати рух поїздів, щоб зупинити відправку військової техніки та підкріплення для російських військових в Україні.

Ексрадник офісу президента України Олексій Арестович закликав "партизан" не зупинятися, пояснивши, що залізницями постачання російських військ проходить більш ефективно, ніж автомобільними.

27 грудня 2022 року суд у Білорусі засудив трьох "рейкових партизанів" зі Світлогорська до термінів від 21 до 23 років колонії посиленого режиму за звинуваченням у тероризмі, державній зраді, умисному псуванні шляхів сполучення та участі в екстремістській спільноті.

За версією слідства, 28 лютого вони влаштували підпал на залізниці, яка веде до України. Білоруське видання "Дзеркало" пише, що поки що це найсуворіший вирок, винесений за диверсії на залізниці. Раніше найсуворіший вирок за це складав 16 років.

"Як мінімум п’ять разів намагалися підпалити залізницю"

Незабаром після початку "рейкової війни" у Білорусі здійснювати аналогічні диверсії почали закликати й у Росії.

2 листопада стало відомо, що в Уфі за звинуваченням у диверсіях на залізниці заарештували чотирьох студентів 17-18 років. Причому справу проти них порушили за статтею про організацію терактів групою осіб, покарання за якою — від 12 до 20 років позбавлення волі.

За версією слідства, обвинувачені, виступаючи проти проведення так званої "спецоперації" в Україні, щонайменше п’ять разів намагалися підпалити залізницю, щоб "дестабілізувати роботу башкирських органів влади".

У середині листопада в соцмережах з’явилася інформація, що в Іркутську затримано 18-річного працівника мережі швидкого харчування Subway Іллю Підкам’яного, який нібито обмотав рейки дротом з метою влаштувати збій у русі поїздів.

Щодо нього порушили справу за статтями про підготовку теракту та про публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності. За версією слідства, до рейок він прикріпив аркуші з зошита з посланням "екстремістського змісту". Наразі Підкам’яний перебуває під домашнім арештом.

На початку грудня суд у Петербурзі заборонив телеграм-канал "Зупини вагони", вважаючи його "морально розкладаючим громадян". У ньому та на однойменному сайті публікуються інструкції, як самостійно здійснити ті чи інші диверсії на залізниці. Нині канал має понад десять тисяч передплатників.

Хто адмініструє цей ресурс, ВВС з’ясувати не вдалося. Канал регулярно розповсюджує новини про різні події на російських залізницях і публікує фотографії вагонів, що зійшли з рейок, пов’язуючи більшість таких випадків з діяльністю "партизанів".

Наприкінці жовтня канал навіть потрапив до одного зі щоденно публікованих звітів британської розвідки — у ньому йшлося про те, що група взяла відповідальність за диверсію на коліях у Брянській області.

Наприкінці серпня 2022 року канал опублікував дані, згідно з якими за шість місяців у Росії було понад 300 диверсій на залізницях, зафіксовано понад 80 сходів вантажних потягів, і що географія "залізничного опору" поширилася на 85% території країни. Як саме це було підраховано — невідомо, і перевірити ці цифри складно.

Офіційної статистики про події на залізничних коліях не ведеться.

На початку січня "Зупини вагони" повідомляли про часті випадки сходів вагонів на Транссибі. У російських місцевих медіа жодних згадок про подію на Транссібі немає. Адміністратори пов’язали це із "замовчуванням роботи опору у ЗМІ".

5 січня 2023 року ФСБ прозвітувала про затримання трьох осіб, які нібито готували диверсію на ділянці Транссибу в Челябінській області. За даними РІА Новини, всіх затриманих заарештували, їм загрожує до 15 років ув’язнення за замах на диверсію.

Посилення відповідальності

Наприкінці грудня Володимир Путін підписав законопроєкт щодо посилення покарання за диверсійну діяльність. Тепер за неї загрожує довічне ув’язнення. Раніше так каралася лише диверсія, яка спричинила смерть людини.

Допомогу арештованим за антивоєнні акції прямої дії надає "Зона солідарності" — невелика правозахисна ініціатива, створена навесні 2022 року, після вторгнення Росії в Україну. Як пояснили ВВС у "Зоні солідарності", сфокусуватися саме на таких ув’язнених вони вирішили, "бо ними ніхто не займається".

"Найпоширеніша акція — це атака на якусь урядову будівлю: військкомат, будівлю росгвардії і так далі". Найчастіше кримінальну справу спочатку заводять за статтями про хуліганство чи пошкодження майна, а потім перекваліфікують на терористичну.

Наразі "Зона солідарності" підтримує 12 осіб. У членстві у БОАК ще ніхто не зізнавався.

"Це люди абсолютно різного віку від 20 до 61 року, з різними інтересами з різних регіонів країни, — кажуть у "Зоні солідарності". — Ми ще не зустрічали випадку, де люди планували подібні вчинки до початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України".