Нельзя требовать возврата доли ООО из-за ее неоплаты покупателем - ВС



Если покупатель получил товар (долю в уставном капитале ООО), но не оплатил его, продавец имеет право требовать только деньги и проценты за их использование, а не расторжение договора. Такое заключение сделал ВС в постановлении №916/2475/19, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд

Об этом сообщает Устинов троллит

Іменем України

Постанова

16 грудня 2020 року м.Київ №916/2475/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого — КОНДРАТОВА І.Д.,

суддів: КРОЛЕВЕЦЬ О.А., СТРАТІЄНКО Л.В. —

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс Річфлот Зерно» на рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 7.09.2020 у справі за позовом Особи 1 до

1) «Сілвертакс ЛТД» (Silvertax LTD);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс Річфлот Зерно»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача— «Ревітар Лімітед» (Revitar Limited),

про розірвання договору та скасування рішень загальних зборів учасників товариства.

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У серпні 2019 року Особа 1 звернувся до ГС Одеської області з позовом до компанії «Сілвертакс ЛТД» та ТОВ «Тіс Річфлот Зерно», в якому просив суд:

1) розірвати договір купівлі-продажу частки в розмірі 48,74% статутного капіталу ТОВ «Тіс Річфлот Зерно» від 10.10.2017 №06/10, укладений між Особою 1 та компанією «Сілвертакс ЛТД»;

2) скасувати рішення загальних зборів учасників ТОВ «Тіс Річфлот Зерно», оформлені протоколом від 10.10.2017 №10/10/17 з таких питань порядку денного:

№8: про відчуження за договором купівлі-продажу Особою 1 своєї частки в розмірі 48,74 % статутного капіталу ТОВ «Тіс Річфлот Зерно» вартістю 1591707,65₴ на користь компанії «Сілвертакс ЛТД»;

№9 у частині: про затвердження договору купівлі-продажу своїх часток у статутному капіталі ТОВ «Тіс Річфлот Зерно» Особи 1 на користь компанії «Сілвертакс ЛТД» та відмову учасників від переважного права придбання цих часток;

№10 у частині: про виключення Особи 1 зі складу учасників ТОВ «Тіс Річфлот Зерно» у зв’язку з відчуженням частки в статутному капіталі товариства;

№12: про затвердження нового розподілу часток у статутному капіталі ТОВ «Тіс Річфлот Зерно».

1.2. Позов мотивований неналежним виконанням компанією «Сілвертакс ЛТД» як покупцем прийнятих на себе зобов’язань за укладеним з Особою 1 як продавцем договором купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ «Тіс Річфлот Зерно» в частині оплати її вартості.

1.3. Відповідач заперечив проти позову, посилаючись на: відсутність у компанії «Сілвертакс ЛТД» можливості виконати умови договору, оскільки в договорі не зазначений банківський рахунок продавця; утрату позивачем права вимоги до компанії «Сілвертакс ЛТД» за договором купівлі-продажу з огляду на укладання договору про переведення боргу від 12.02.2018, а також сплив строку позовної давності, передбаченого в п.8 ч. 2 ст.258 Цивільного кодексу.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. 28.01.2020 ГС Одеської області ухвалив рішення, яким задовольнив позов повністю.

2.2. Суд розірвав договір купівлі-продажу та скасував рішення загальних зборів учасників ТОВ «Тіс Річфлот Зерно», оформлене протоколом №10/10/17, у частині рішень із питань №№8, 9, 10, 12 порядку денного.

2.3. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не надано суду належних доказів сплати компанією «Сілвертакс ЛТД» вартості частки статутного капіталу ТОВ «Тіс Річфлот Зерно» за договором купівлі-продажу, що свідчить про істотне порушення його умов і є достатнім для його розірвання відповідно до ч.2 ст.651 ЦК.

2.4. Задовольняючи вимоги про скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ «Тіс Річфлот Зерно», оформлені протоколом №10/10/17 у частині рішень із питань №№8, 9, 10, 12 порядку денного, суд першої інстанції зазначив, що саме в такий спосіб забезпечується повне відновлення порушених прав позивача у зв’язку з розірванням договору купівлі-продажу.

2.5. Відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ «Тіс Річфлот Зерно» про застосування до вимог про визнання недійними рішень загальних зборів учасників товариства наслідків спливу строку позовної давності, передбаченого в п.8 ч.2 ст.258 ЦК, суд першої інстанції зазначив, що позивачем заявлена вимога про часткове скасування рішень загальних зборів, а не вимога про визнання цього рішення недійсним, для якої встановлений спеціальний (річний) строк позовної давності.

2.6. 7.09.2020 ПЗАГС ухвалив постанову, якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

3.1. 18.09.2020 ТОВ «Тіс Річфлот Зерно» звернулося з касаційною скаргою на рішення ГС Одеської області від 28.01.2020 та постанову ПЗАГС від 7.09.2020, в якій просить скасувати ці рішення та ухвалити нове — про відмову в задоволенні позову.

3.2. Скаржник визначає підставами касаційного оскарження рішень:

1) неправильне застосування судами попередніх інстанцій стст.611, 651 ЦК без урахування висновку про застосування цієї норми в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 у справі №916/1035/18 (п.1 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу);

2) неправильне застосування судами попередніх інстанцій стст.216, 258, 520, 613, 653 ЦК за відсутності висновку ВС про застосування цих норм у подібних правовідносинах (п.3 ч.2 ст.287 ГПК);

3) розгляд справи з неповним дослідженням доказів, оскільки не враховано заяву свідка безпідставно та без належного повідомлення відповідача «Сілвертакс ЛТД», що є підставами для передання справи на новий розгляд (п.4 ч.2 ст.287 ГПК).

3.3. 9.11.2020 ТОВ «Тіс Річфлот Зерно» подало пояснення, в яких зазначило про необхідність урахування висновку застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Великої палати ВС від 8.09.2020 у справі №916/667/18, зокрема, що такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний продавцем, який передав товар, і покупцем, який прийняв товар, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті коштів. За таких умов підлягає застосуванню ч.3 ст.692 ЦК, відповідно до якої в разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами.

3.4. 25.11.2020 представник Особи 1 подав пояснення, в яких зазначив, що відсутні підстави для врахування висновку, викладеного в постанові ВП ВС від 8.09.2020, оскільки такі висновки не є релевантними для цієї справи з огляду на різні обставини (у справі №916/667/18 п.5 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства містив відомості про отримання покупцями грошей до підписання договору) та різний суб’єктний склад осіб. Окрім того, позивач зазначив, що зміна судової практики ВП ВС після постановлення рішень у цих справах не може бути підставою для їх скасування.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується ВС, та застосоване законодавство

4.1. ВС, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

4.2. Відповідно до вимог ч.1 ст.36 закону «Про судоустрій і статус суддів» ВС є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. У п.6 ч.2 цієї статті передбачено, що ВС забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

4.3. Відповідно до ч.6 ст.13 закону «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах ВС, ураховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

4.4. Згідно із ч.4 ст.236 ГПК при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах ВС.

4.5. Щодо доводів скаржника стосовно неправильного застосування судами норм стст.611, 651 ЦК та неврахування висновку ВС щодо застосування цих норм, викладеного в постанові від 28.05.2019 у справі №916/1035/18, суд касаційної інстанції виходить із такого.

4.6. У цій постанові ВС у складі колегії суддів КГС дійшов таких висновків:

4.6.1. у ч.2 ст.651 ЦК передбачено розірвання договору в разі істотного порушення договору однією зі сторін. Оцінка порушення договору як істотного повинна здійснюватися відповідно до критеріїв, що встановлені зазначеною нормою (п.43);

4.6.2. підставою для розірвання договору є не лише порушення стороною договору, а й наявність шкоди, завданої таким порушенням іншій стороні. Тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, необхідно встановити не тільки наявність істотного порушення договору, а й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (п.44);

4.6.3. зважаючи на відплатний характер договору купівлі-продажу, передання майнових прав за договором купівлі-продажу без отримання зустрічного грошового задоволення може бути підставою для висновку про позбавлення продавця того, на що він розраховував при укладенні такого договору (п.45);

4.6.4. відповідно до положень ст.653 ЦК самий лише факт розірвання договору не є достатньою підставою для повернення сторонами того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту розірвання договору. Спонукати до такого повернення можна лише у випадку, якщо воно передбачено договором або законом (п.62).

4.7. Відповідно до ч.4 ст.300 ГПК суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені в пп.1, 3, 4, 8 ч.1 ст.310, ч.2 ст.313 цього кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного в постанові ВС після подання касаційної скарги.

4.8. 22.10.2020, тобто після подання касаційної скарги у справі, що переглядається, в Єдиному державному реєстрі судових рішень була оприлюднена постанова ВП ВС від 8.09.2020 у справі №916/667/18 про розірвання договору купівлі-продажу частки в розмірі 80% статутного капіталу ТОВ та скасування рішення загальних зборів учасників з підстав несплати вартості придбаної частки в статутному капіталі.

4.9. За висновками ВП ВС, сформульованими в цій справі, розірвання договору належить до загальних способів захисту прав сторін договору, водночас гл.54 ЦК містить спеціальне регулювання відносин щодо купівлі-продажу, зокрема й щодо способів захисту прав продавця, порушених покупцем (пп.7.40—7.41).

4.10. ВП ВС також дійшла висновку, що, якщо покупець отримав товар (частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю), але не здійснив оплати, підлягає застосуванню ч.3 ст.692 ЦК, відповідно до якої в разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами. Наведений припис не передбачає можливості продавця за своїм вибором удатися до іншого способу захисту, зокрема, не передбачає можливості розірвання договору в судовому порядку. Якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав коштів від продавця, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів (п.7.43).

4.11. Натомість такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний продавцем, який передав товар, і покупцем, який прийняв товар, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошей (п.7.44).

4.12. Щодо позовної вимоги про скасування рішення загальних зборів учасників товариства, то ВП ВС зробила висновок, що оскарження рішень загальних зборів учасників не може призвести до захисту прав колишнього учасника цього товариства. Способом захисту позивача в цьому разі є примусове виконання обов’язку в натурі (п.5 ч.2 ст.16 ЦК). Позовна вимога про стягнення майна з відповідача на підставі приписів гл.83 ЦК відповідає такому способу захисту (пп.7.61, 7.66).

4.13. Оскільки, за висновком ВП ВС, який має враховуватися колегією суддів при виборі й застосуванні норми ст.651 ЦК до спірних правовідносин, позовна вимога про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі не підлягає задоволенню з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту свого права й немає підстав для задоволення спрямованої на повернення позивачу частки в статутному капіталі позовної вимоги про скасування рішення загальних зборів учасників товариства в частині рішень з питань №№8, 9, 10, 12 порядку денного, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення ч.2 ст.651 ЦК та дійшли помилково висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

4.14. З огляду на те що неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, колегія суддів не розглядає інші доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій стст.216, 258, 520, 613, 653 ЦК, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

4.15. Аргументи представника позивача, викладені в поясненнях від 25.11.2020, щодо відсутності підстав для скасування судових рішень з огляду на зміну судової практики та необхідності врахування висновків, сформульованих у постановах ВС у складі колегії суддів КГС від 4.12.2018 у справі №911/3494/16, від 29.04.2020 у справі №906/655/18, від 17.03.2020 у справі №904/2476/19, відхиляються як необґрунтовані.

4.16. Згідно з п.1 ч.2 ст.45 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 саме ВП ВС у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права, а в постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 вона зазначила, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, в яких викладена правова позиція, від якої відступила ВП, суди під час вирішення тотожних спорів мають ураховувати саме останню правову позицію ВП ВС.

4.17. Відповідно до ч.1 ст.317 ГПК постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, а згідно з ч.4 ст.300 цього кодексу суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги в разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного в постанові ВС після подання касаційної скарги.

4.18. Отже, якщо на момент перегляду справи в касаційній інстанції ВП ВС сформулювала новий висновок щодо застосування норм права, колегія суддів зобов’язана його враховувати, крім випадків, коли вважає за необхідне відступити від цього висновку.

4.19. Аргументи представника позивача стосовно того, що висновки ВП не повинні враховуватися, оскільки ВП ВС зазначила, що до предмета доказування в цьому спорі входило встановлення обставини проведення відповідачами розрахунку з позивачем у будь-якій формі (готівковій чи безготівковій), а у справі №916/2475/19 суди встановили, що оплата за договором не була здійснена, також відхиляються.

4.20. Колегія суддів зауважує, що в пп.7.40—7.52 постанови ВП ВС зробила висновок, що позивачка, пред’явивши вимогу про розірвання договору на підставі ст.651 ЦК, обрала неналежний спосіб захисту свого права, у такому разі слід застосувати ч.3 ст.692 цього кодексу, відповідно до якої в разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами й не може вимагати розірвання договору. Цей висновок має загальний характер, і з огляду на подібність застосований до спірних правовідносин, незалежно від встановлених обставин щодо здійснення розрахунків сторонами договору.

4.21. Посилання позивача на те, що учасником правовідносин є іноземна юридична особа, також не може бути підставою для неврахування висновків ВП ВС, оскільки місцезнаходженням продавця є Україна, і у п.9.1 договору сторони погодили, що за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства. Тобто до цього договору відповідно до стст.32, 43, 44 закону «Про міжнародне приватне право» застосовується право України й висновки ВП ВС, навіть незважаючи на те, що у справі бере участь іноземна юрособа.

5. Висновки ВС за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до п.3 ч.1 ст.308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

5.2. За змістом ст.311 ГПК, суд скасовує судове рішення повністю або частково й ухвалює нове у відповідній частині або змінює його, якщо таке рішення, переглянуте в передбачених у ст.300 цього кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

5.3. Зважаючи на необхідність урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного в постанові ВП ВС від 8.09.2020 у справі №916/667/18 після подання касаційної скарги, ВС дійшов висновку, що касаційну скаргу «Тіс Річфлот Зерно» слід задовольнити, скасувати постанову та рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в позові з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту свого права шляхом пред’явлення вимоги про розірвання спірного договору.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

6.2. За змістом п.1 ч.4 цієї статті, судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.

6.3. За результатом вирішення спору ВС відмовив у задоволення позовних вимог, відповідно, судові витрати, пов’язані з розглядом справи, слід покласти на позивача.

Керуючись стст.129, 300, 301, п.3 ч.1 ст.308, стст.311, 314, 315, 317 ГПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ «Тіс Річфлот Зерно» задовольнити.

Скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 7.09.2020 та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Особи 1 до компанії «Сілвертакс ЛТД» та ТОВ «Тіс Річфлот Зерно» про розірвання договору купівлі-продажу частки в розмірі 48,74% статутного капіталу ТОВ «Тіс Річфлот Зерно» від 10.10.2017 №06/10 та скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ «Тіс Річфлот Зерно», оформленого протоколом №10/10/17, у частині рішень з питань №№8, 9, 10, 12 порядку денного відмовити повністю.

Стягнути з Особи 1 на користь ТОВ «Тіс Річфлот Зерно» 7684,00₴ судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги; 5763,00₴ збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. https://zib.com.ua/

Нельзя требовать возврата доли ООО из-за ее неоплаты покупателем — ВС

Материалы по теме

Прокурор должен доказать бездействие госоргана, прежде чем обращаться с иском в его интересах — ВС

в„–3-4 (1509-1510), 16.01—29.01.2021

Судья КХС отметил, что адвокатская монополия применима не во всех случаях

в„–51 (1505), 19.12—25.12.2020

Государственная регистрация недвижимости не легитимизирует самовольное строительство — ВС

в„–52 (1506), 26.12—31.12.2020

С какого момента правопреемник отвечает по долгам юрлица — ВС

в„–48 (1502), 28.11—04.12.0202

Чем суброгация выгоднее регресса и можно ли застраховать один объект в разных компаниях

в„–46 (1500), 14.11—20.11.2020

Как адвокату обосновать расходы на правовую помощь — позиция ВС

в„–47 (1501), 21.11—27.11.2020

ВС разъяснил права общего собрания участников ООО

12.11.2020

10.11.2020

ВС высказался относительно защиты от недобросовестной конкуренции

02.11.2020

Может ли суд утвердить отчет ликвидатора при отсутствии кредиторов — позиция ВС

в„–43 (1497), 24.10—30.10.2020

Без отправки проекта дополнительного соглашения арендатор не может требовать возобновления договора — БП ВС

в„–44 (1498), 31.10—06.11.2020

Обзор актуальной судебной практики КХС ВС (документ)

28.10.2020

Несоизмеримость затрат на адвоката должна доказать другая сторона, а не суд — ВС

в„–43 (1497), 24.10—30.10.2020

Основания привлечения к ответственности госорганов назвал ВС

19.10.2020

В какой суд обращаться физлицу, которое приобрело имущество, находящееся в налоговом залоге — ВС

в„–42 (1496), 17.10—23.10.2020

Какой суд должен рассматривать спор о взыскании инфляционных и годовых процентов за невозмещенный НДС — БП ВС

в„–42 (1496), 17.10—23.10.2020

Согласование тарифов на электроэнергию — обязательное условие для их применения

в„–40 (1494), 03.10—09.10.2020

Фермерскому хозяйству не нужно регистрировать замену арендатора земли — БП ВС

в„–30 (1484), 25.07—31.07.2020

Исключить участника из ООО нельзя по решению суда — ВС

20.07.2020

Отсутствие предварительного расчета судебных расходов не влечет за собой отказ в их возмещении — ВС

в„–29 (1483), 18.07—24.07.2020

Загрузить больше публикаций

Комментарии

К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой —

[url=http://zib.com.ua/ru/comments/146469.html]Читать все

[url=http://zib.com.ua/ru/print/146469.html][url=#][/url]


Джерело статті: “http://vnews.agency/news/politics/292511-nelzya-trebovat-vozvrata-doli-ooo-iz-za-ee-neoplaty-pokupatelem-vs.html”