"Найгірший рік в історії". Список головних потрясінь 2020 року



У високосному 2020 році, що минає, сталося багато негативних подій, які безпосередньо вплинули на більшість країн світу

Пожежі в Австралії і Чорнобилі, нашестя сарани в Африці

Об этом сообщает Устав

Початок 2020 року ознаменувало значне посилення лісових пожеж в Австралії. Окремі займання фіксували ще з вересня 2019-го, але до нового року вогонь сягнув загрозливих масштабів. Поширенню вогню сприяли посуха (2019 рік став найпосушливішим в Австралії за 119 років метеоспостережень), сильний вітер і рекордна спека (4 січня в районі Сіднея температура піднімалася до позначки +48,9 ºС).

В австралійських пожежах загинуло 34 людини, згорів, за оцінкою окремих учених, понад мільярд тварин, було випалено майже 19 млн га територій і знищено понад 3,5 тис. будівель, значна частина яких – житлові будинки. В Австралії цей період дістав назву "чорне літо".


00_91
Пожежник і коала спостерігають за лісом, що палає, Іден-Гіллз, Південна Австралія, 22 грудня 2019 року. Фото: Eden Hills Country Fire Service / Facebook


Не менш загрозливими – не так за масштабами, як за місцем поширення – виявилися й пожежі в Чорнобильській зоні, що спалахнули на початку квітня року, що минає. Вогонь охопив площу понад 67 тис. га, постраждало приблизно 5% території Чорнобильського заповідника.

Упоратися з активною фазою займання вдалося за 10 діб, цілковито вогонь загасили за місяць. До гасіння залучили 1322 людини і 292 одиниці техніки. За інформацією Державної екологічної інспекції, пожежа в зоні відчуження спалахнула через підпал трави. Поліція затримала кількох людей, імовірно, причетних до підпалу.

В інтерв’ю "ГОРДОН" еколог і колишній офіцер радіаційної розвідки Сергій Мирний підкреслив, що пожежа не загрожувала сховищу ядерних відходів у зоні відчуження, оскільки цю бетонну споруду відокремлено від лісу зачищеною смугою без рослинності.


01_109
Пожежа в Чорнобильській зоні розпочалася 4 квітня, тривала 10 днів. За інформацією hromadske, вогонь знищив не менше як 17 сіл, ліси і поля площею кілька десятків гектарів. Небезпеки для ядерних об’єктів зони відчуження пожежа не становила. Фото: Yaroslav Yemelianenko / ЕРА


2020-й відзначився ще одним катаклізмом – небувалим нашестям сарани в Африці. Безпрецедентна за своїм розміром і руйнівим потенціалом кількість пустельної сарани з’явилася в Ефіопії, Кенії та Сомалі, повідомили в січні у Продовольчій і сільськогосподарській організації ООН (FAO).

"Ефіопія і Сомалі не зазнавали навал пустельної сарани такого масштабу протягом 25 років, тоді як Кенія не стикалася із загрозою навали такого масштабу протягом 70 років", – зазначили в організації, а також закликали міжнародну спільноту надати фінансову допомогу в боротьбі з комахами, інакше виникла б загроза для продовольчої безпеки континенту і навіть голоду.


02_88
Фото: ЕРА


Авіакатастрофи в Ірані, США та Україні

8 січня 2020 року поблизу столиці Ірану розбився пасажирський літак "Міжнародних авіаліній України" (МАУ), що прямував із Тегерана до Києва. На борту було 176 людей – 167 пасажирів і дев’ятеро членів екіпажу. Ніхто не вижив. Серед загиблих – 11 громадян України. Більшість пасажирів була громадянами Ірану й Канади.

Влада Ірану, яка спочатку наполягала, що літак розбився через технічну несправність, під тиском лідерів західних країн визнала, що український Boeing помилково збила іранська ракета. Згідно із записами, отриманими з бортового диктофона і реєстратора польотних даних літака, український екіпаж знав про нештатну ситуацію і намагався контролювати літак до останнього.

Іран заявляв, що згоден виплатити компенсацію за збитий Boeing. Офіційний Тегеран і Київ провели кілька раундів перемовин, останній – у жовтні 2020-го. Сторони домовилися про співпрацю і виплату компенсацій іранською стороною. Станом на кінець року Іран так і не надав Україні жодних матеріалів щодо авіакатастрофи МАУ.


w_56222508
Фото: ЕРА


26 січня в місті Калабасас у передмісті Лос-Анджелеса у схил пагорба врізався вертоліт, у якому летіло дев’ятеро осіб, зокрема легендарний американський баскетболіст Кобі Браянт і його 13-річна донька Джанна. Урятуватися не вдалося нікому.

Браянт виступав за "Лос-Анджелес Лейкерс" із 1996 року до 2016-го. За цей час він виграв п’ять турнірів NBA. У 41-річного баскетболіста залишилися дружина і троє дітей.

ВІДЕО
Відео: Meduza / YouTube

Увечері 25 вересня за два кілометри від військового аеродрому Чугуєва в Харківській області впав і спалахнув навчальний літак Ан-26Ш. На його борту було 27 осіб: семеро військовослужбовців (члени екіпажу й інструктори) та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Усі загинули, окрім 20-річного курсанта В’ячеслава Золочевського, який дивом вижив.

Катастрофа Ан-26 у Чугуєві. Ким були всі 26 загиблих в авіакатастрофі під Харковом. Подробиці

У грудні генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова заявила, що розслідування причин авіакатастрофи Ан-26Ш наразі на завершальній стадії. Раніше міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський повідомляв, що трагедія сталася через відсутність дієвого контролю за організацією та виконанням польоту, системні порушення правил виконання польотів у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Кожедуба та недостатню професійну підготовку екіпажу.


03_70
Фото: ЕРА


Коронавірус, пандемія і карантин у всьому світі

9 січня в китайському місті Ухань від пневмонії помер 61-річний чоловік, який заразився раніше невідомим вірусом, повідомило агентство Reuters. Це була перша офіційна жертва захворювання COVID-19, спричиненого новим коронавірусом, що має назву SARS-CoV-2.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) уперше дізналася про цей новий вірус в останній день грудня 2019 року. Упродовж кількох місяців поширення вірусу сягнуло таких масштабів, що вже 11 березня 2020 року ВООЗ оголосила поширення коронавірусу пандемією.

Станом на 10 грудня коронавірус підтвердили майже у 69,14 млн осіб у всьому світі, про що свідчать дані американського Університету Джонса Гопкінса. Усього через SARS-CoV-2 померло 1,574 млн осіб, видужало – понад 44 млн.


w_56327137
Фото: ЕРА


Поширення коронавірусу серйозно вплинуло на переважну кількість країн. Більшість із них запровадила низку обмежень для власних громадян, починаючи від рекомендацій носити маски та дотримуватися дистанції з оточенням, закінчуючи жорсткими заходами у вигляді комендантської години, величезних штрафів і тюремного ув’язнення за порушення карантинних заходів.

Коронакриза вдарила й по світовій економіці. Упродовж найближчих п’яти років втрати світового ВВП через пандемію становитимуть $28 трлн, а рецесія буде найважчою від часів Великої депресії 1930-х, переконана директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва.

Американсько-німецька вакцина проти коронавірусу. Коли закінчать випробування і почнуть масову вакцинацію. Головне

Через пандемію скасували або перенесли на пізніший термін безліч спортивних, культурних, релігійних та політичних заходів. Школи, університети й коледжі або частково, або цілковито перевели на дистанційну форму навчання.

До грудня низка країн розпочала масову вакцинацію проти коронавірусної інфекції. Першою такою країною стала Великобританія, у якій вакцину BNT162b2, розроблену американською компанією Pfizer спільно з німецькою BioNTech, ввели 90-річній Маргарет, повідомив телеканал Sky News.

Євросоюз утратив Великобританію

До речі, про Великобританію та її своєрідний "внесок" у глобальну нестабільність. 31 січня Сполучене Королівство офіційно припинило членство в Європейському союзі, у якому було протягом майже 47 років. Тепер Євросоюз нараховує 27 країн.

Підставою для Brexit став результат консультативного референдуму, коли вихід країни з ЄС підтримало 51,9% британців. Референдум провели понад три з половиною роки тому – у червні 2016-го. Весь цей час країну роздирали розбіжності передусім на політичному рівні. Дату Brexit кілька разів відкладали, оскільки парламент відхиляв запропоновані сценарії виходу з ЄС.


w_56552184
Грудень 2020 року, Великобританія. Прихильники ЄС проводять демонстрацію під гаслом "Разом краще" перед будівлею парламенту в Лондоні. Фото: ЕРА


Зараз у Британії триває перехідний період, оскільки країна, як і раніше, залишається частиною єдиного економічного простору з ЄС. Протягом усього 2020 року офіційний Лондон домовлявся про нові умови торгівлі та співпраці з Євросоюзом.

Прем’єр-міністр Борис Джонсон у жовтні заявив, що Євросоюз "відмовлявся вести серйозні перемовини [про відносини після Brexit] протягом більшої частини останніх кількох місяців". У зв’язку з цим він зазначив, що остаточний вихід Сполученого Королівства з Євросоюзу може відбутися за "жорстким сценарієм", коли домовленості, за словами Джонсона, регулюватимуть на підставі "простих принципів глобальної вільної торгівлі".

Обнулення Путіна

У березні 2020-го Державна дума Росії проголосувала за поправки до конституції РФ, одна з яких обнулила кількість президентських строків чинного глави держави Володимира Путіна. Тепер, із юридичного погляду, усі його чотири президентські строки розглядатимуть як "нульовий строк", а сам Путін знову зможе балотуватися на найвищу державну посаду 2024-го і 2030 року, коли йому виповниться 78 років.


w_56477292
Президент РФ Володимир Путін. Фото: ЕРА


Обнулити президентські строки запропонувала перша у світі жінка-космонавт, депутатка від "Единой России" Валентина Терешкова. "Навіщо городити якісь штучні конструкції? Треба все чесно, відкрито, публічно передбачити і взагалі скасувати обмеження щодо кількості президентських строків у конституції", – заявила вона із трибуни російського парламенту.

У листопаді Держдума РФ підтримала законопроєкт про "довічну недоторканність" для Путіна.

Убивства та побиття в Білорусі й мародерство у США під час масових протестів

2020-й ознаменувало кілька масових акцій, під час яких пролилася кров.

Наприкінці травня в американському Міннеаполісі, штат Міннесота, спалахнув протест, який швидко перекинувся на інші міста та штати і тривав майже до листопада. Приводом для обурення стало жорстоке затримання афроамериканця Джорджа Флойда. Двоє білих поліцейських повалили Флойда обличчям униз і з наручниками за спиною, третій коліном притиснув його шию до асфальту, поки той не знепритомнів і не помер.

"Приберіть своє коліно з нашої шиї". Протести у США через убивство поліцейським темношкірого американця. Головне

Акції під гаслом Black Lives Matter ("Життя чорних мають значення") проти поліцейського свавілля і расової дискримінації здебільшого були мирними, проте в окремих випадках переросли в безлади, погроми і мародерство. Щонайменше у 200 містах запровадили комендантську годину. За даними The Hill, збитки від заворушень перевищили мільярд доларів і стали одними з найбільших протягом останніх майже 30 років. Під час протестів загинуло щонайменше 19 осіб.


04_03.
Поліцейську дільницю, у якій працювало четверо підозрюваних у вбивстві Флойда, спалили в перші дні протестів. Фото: JBrown3802 / Twitter


У Білорусі п’ять місяців поспіль – із 9 серпня – тривають масові протести проти результатів виборів президента. За офіційними даними, із 80,1% голосів переміг Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяють мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів, за словами Тихановської, загинуло восьмеро осіб.

Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка. За попередніми даними, Євросоюз найближчим часом завершить формування третього пакета санкцій проти білоруських високопосадовців, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. Раніше ЄС запровадив санкції проти Лукашенка і 14 білоруських посадовців. До санкцій приєдналася Україна.


w_56449959
Фото: ЕРА


Екологічна катастрофа в Норильську

Наприкінці травня в найпівнічнішому місті Росії Норильську у ґрунт і річки вилилося 20 тис. тонн дизельного пального. Причина – аварія на одному з підприємств гірничо-металургійної компанії "Норильский никель", що належить доларовому мільярдеру, першому заступнику глави уряду РФ у 1996–1997 роках Володимирові Потаніну.

За оцінкою Greenpeace, витік такої кількості пального став найбільшою екологічною катастрофою в історії заполярної Арктики. У Норильську і прилеглих територіях запровадили режим надзвичайної ситуації. Збитки оцінили у 148 млрд рублів, це понад $2 млрд. За різними оцінками відновлення екосистеми в районі аварії триватиме не менше як 10 років.


05_41
Фото: greenpeace.ru


Вибух аміачної селітри в Бейруті

Увечері 4 серпня пролунав потужний вибух у порту столиці Лівану Бейруті. Вибух був такої сили, що його відчули жителі столиці Кіпру Нікосії, розташованої майже за 200 км від Бейрута. Телеканал Al Jazeera повідомляв, що вибуховою хвилею автомобілі закинуло на дах заводу заввишки приблизно три поверхи. Жертвами стало 220 осіб, приблизно 6 тис. поранено, без даху над головою залишилося до 300 тис. людей, збитки від вибуху оцінювали у $15 млрд.

Вибух стався на складі аміачної селітри після пожежі, спричиненої зварювальними роботами. За даними Reuters, влада Лівану ігнорувала пропозиції митниці про реекспорт або продаж 2750 тонн аміачної селітри, конфіскованої із судна Rhosus у порту Бейрута. Як розповів співрозмовник агентства, команда інспекторів попередила, що, якщо селітри не вивезти, "у повітря може злетіти весь Бейрут".

Вибух і його наслідки спричинили масові протести, на тлі яких 10 серпня у відставку пішов уряд Лівану. На початку жовтня ліванський суд видав ордер на заочний арешт двох громадян Росії – бізнесмена і власника Rhosus, а також капітана судна.


06_40
Наслідки потужного вибуху в порту Бейрута. Фото: ЕРА


Отруєння Навального

У серпні отруїли російського опозиціонера, засновника "Фонду боротьби з корупцією" Олексія Навального. Політику стало зле на борту пасажирського літака, що прямував із Томська в Москву. Пілоти здійснили екстрене приземлення в Омську, де політика госпіталізували в місцеву лікарню, ввели у штучну кому і під’єднали до апарата штучної вентиляції легенів.

Майже протягом двох діб керівництво лікарні не давало дозволу на транспортування політика на лікування до Німеччини. Уранці 22 серпня Навального літаком доправили до берлінської клініки "Шаріте". 2 вересня німецький уряд повідомив, що в організмі опозиціонера виявили сліди речовини, схожої за складом на речовину нервово-паралітичної дії групи "Новачок". Факт отруєння Навального речовиною із групи "Новачок" підтвердили також лабораторії у Франції та Швеції. Політик вийшов із коми за 18 днів, зараз він проходить реабілітацію в Німеччині, після якої планує повернутися в Росію.


View this post on Instagram

A post shared by Алексеи * Навальниі * (@navalny)


Офіційна Москва заперечує як сам факт отруєння опозиціонера, так і причетність влади до спроби вбивства політика. Як писала Le Monde, Путін 14 вересня під час телефонної розмови із президентом Франції Еммануелем Макроном припустив, що Навальний "із невстановленої причини" міг сам випити отруту із групи "Новачок".

15 жовтня Європейський союз запровадив санкції проти шести російських посадовців через отруєння Навального. До санкцій приєдналася Великобританія. 18 листопада Палата представників Конгресу США закликала Білий дім також ввести санкції. Наприкінці листопада під час виступу за допомогою відеозв’язку в комітеті з міжнародних справ Європарламенту Навальний закликав Євросоюз запровадити санкції проти людей з оточення Путіна.

Війна за Нагірний Карабах

Наприкінці вересня в Нагірному Карабасі з новою силою спалахнув конфлікт, який виявився наймасштабнішим протягом останніх років. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в обстрілі позицій своєї армії і оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові за підтримки Туреччини ініціювали наступ на Нагірний Карабах. З обох боків у хід пішли танки, важка артилерія і авіація.

У ніч на 10 листопада президент Азербайджану Ільхам Алієв, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент Росії Володимир Путін підписали тристоронню заяву про припинення війни в Нагірному Карабасі. 44-денна війна завершилася військовою поразкою Вірменії. Офіційний Єреван утратив контроль над територіями семи районів, прилеглих до Нагірного Карабаху, а також над частиною самого Нагірного Карабаху, зокрема над містами Шуша і Гадрут.

Згідно з повідомленням міноборони Азербайджану, під час бойових дій загинуло 2783 військовослужбовці країни. За даними міністерства охорони здоров’я Вірменії, втрати держави становили 2718 військових. Окрім того, загинуло 148 мирних жителів, поранено 562. Починаючи з 1991 року всього за час конфлікту загинуло понад 30 тис. людей.


07_24
Фото: ЕРА


Теракти у Відні, Ніцці, Парижі

Цього року було багато терактів у всьому світі, включно з терактами у Відні, Ніцці й афганському Фероз-Кохе. Однак найрезонанснішим стало вбивство в передмісті Парижа, яке президент Франції Еммануель Макрон назвав "характерним ісламістським терористичним актом".

16 жовтня вбили й обезголовили професора історії коледжу Конфлан-Сент-Онорін Самюеля Паті. Незадовго до смерті 47-річний викладач показував на уроці, присвяченому свободі слова, карикатури на пророка Мухаммеда. Підозрюваного у скоєнні злочину застрелили під час затримання. Ним виявився 18-річний уродженець Москви чеченського походження Абдуллах Анзор, якого у грудні з почестями поховали в Чечні.

На церемонії прощання із професором Паті президент Макрон сказав: "Ми продовжимо, учителю, ми захищатимемо свободу, якої ви так добре вчили, і ми звеличуватимемо принципи світської держави, ми не відмовимося від карикатур, від малюнків". Слова президента Франції про "ісламський теракт" розкритикували деякі лідери мусульманських країн, зокрема президент Туреччини Реджеп Ердоган, а глава Чечні Рамзан Кадиров назвав Макрона "натхненником тероризму".


08_15
Жовтень 2020 року, Париж. Траурна церемонія прощання з убитим професором Самюелем Паті у присутності президента Франції Еммануеля Макрона. Фото: ЕРА


Найскандальніші президентські вибори в історії США

14 грудня у США колегія вибірників офіційно визначить переможця президентських перегонів. Згідно з попередніми результатами голосування, кандидат від Демократичної партії, колишній віцепрезидент Джо Байден може перемогти із 306 голосами вибірників проти 232 у його опонента – чинного глави Білого дому Дональда Трампа.

Ця президентська кампанія стала найскандальнішою в сучасній історії Сполучених Штатів. Перерахунок голосів у так званих коливних штатах – не нове явище для США, 20 років тому вже перераховували голоси у штаті Флорида, коли кандидатами у президенти були Джордж Буш – молодший і Алан Гор. Однак уперше всю американську виборчу систему ставить під сумнів один із кандидатів, а саме чинний президент.

09_16
Президент США Дональд Трамп і колишній віцепрезидент Джо Байден під час першого раунду передвиборчих дебатів. Фото: ЕРА


За словами Трампа, його опоненти брали участь у шахрайстві, фальсифікації і вкиданні голосів на користь Байдена. Глава Білого дому наполягає, що вся система дистанційного голосування дала недостовірний результат і що в нього "вкрали перемогу".

На початку грудня приблизно 20 штатів подало заяву до Верховного суду США на підтримку заявки Техасу за скасування результатів президентських виборів там, де перемогу здобув кандидат від Демократичної партії Джо Байден. Експерти заявили, що позов Техасу суперечить конституції США.

"Шоу жахів, яке налякало Америку". Як США відреагували на дебати Трампа і Байдена. Головне

Юридична команда Трампа на чолі з його особистим адвокатом Рудольфом Джуліані оскаржує результати голосування у федеральних судах. Більшу частину клопотань уже відхилили. Проте штаб Трампа зібрав понад $200 млн добровільних пожертвувань для опротестування результатів голосування, хоча, як повідомляє The Washington Post, на юридичний супровід усього витратили $8,8 млн.

"Не розумію, чому цей президент не хоче взятися за Путіна", або Скільки разів Трамп і Байден згадали Україну під час фінальних дебатів

Газета The New York Times повідомляє, що Трамп протягом останніх днів свого президентства може видати указ про помилування членів своєї сім’ї. Міністерство юстиції США розглядає справу про отримання з боку високопосадовців Білого дому хабаря за надання помилування. Імен підозрюваних поки що не розголошували, а сам Трамп називає цю інформацію фейковою.

Померлі 2020-го знаменитості

2020-го пішло з життя багато знакових людей серед політиків, письменників, музикантів, акторів і режисерів, спортсменів і громадських діячів. Серед них:

актори Борис Плотніков, Армен Джигарханян, Ірина Скобцева, Ірина Печерникова, Інна Макарова, Ніна Іванова, Борис Клюєв, Володимир Андрєєв, Микола Губенко, Віктор Проскурін, Михайло Кокшенов, Кірк Дуглас, Шон Коннері, Чедвік Боузман, Ірфан Кхан;

режисери Роман Віктюк, Алан Паркер, Кім Кі Дук;

письменники Михайло Жванецький, Анатолій Трушкін, Олександр Кабаков, Леонід Зорін, Елісон Лурі, Едуарду Лоуренсу, Марсель Моро;

співаки і музиканти Енніо Маріконе, Мирослав Скорик, Олександр Ведерников, Валентина Легкоступова, Ніна Кірсо, Анатолій Мокренко, Літл Річард;

спортсмени Дієго Марадона, Кобі Браянт;

політики і державні діячі Валентина Шевченко, Дмитро Язов, Едуард Лимонов, Євген Шапошников, Хосні Мубарак, Жискар д’Естен;

учені Борис Патон і Сергій Хрущов.


View this post on Instagram

A post shared by TIME (@time)



Джерело статті: “http://gordonua.com/ukr/publications/najgirshij-rik-v-istoriji-spisok-golovnih-potrjasin-2020-goda-1531051.html”