«Острів Крим»: як РФ використовує «сухопутний коридор» на півдні України після пошкодження Кримського мосту



Пошкоджений Керченський міст, липень 2023 року

Як пошкодження на Керченському мосту вплинули на трафік на сухопутному сполученні між Кримом і окупованими територіями Херсонської та Запорізької областей? Чи перевозиться цими дорогами російська військова техніка? Які альтернативні шляхи може використовувати Росія для військових і цивільних перевезень? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • Вранці 17 липня на Керченському мосту, який сполучає окупований Крим із Росією, стався вибух. Внаслідок цього автомобільний рух мостом було повністю зупинено. При цьому рух залізницею спочатку призупинили, але того ж дня відновили. Призначений Росією так званий голова Криму Сергій Аксьонов закликав жителів та гостей півострова утриматися від поїздок через цей міст і обирати альтернативний сухопутний маршрут через новоокуповані регіони півдня України.
  • Президент РФ Володимир Путін того ж дня під час наради з російськими чиновниками заявив, що вимагає «надати йому конкретні пропозиції щодо підвищення безпеки Керченського мосту». Він також зазначив, що «доручив надати допомогу людям, які поки що не можуть проїхати цим мостом і опинилися у скрутній ситуації». Путін також заявив, що пошкодження Керченського мосту начебто не має сенсу з військової точки зору, оскільки міст нібито «давно не використовується для військових перевезень».
  • Віцепрем’єр Росії Марат Хуснуллін 17 липня повідомив, що один проліт мосту зруйнований повністю і не підлягає відновленню, інший проліт пошкоджений, але загалом перебуває на опорі. Відновити двосторонній рух з одного боку планується до 15 вересня, а з іншого – до 1 листопада, сказав Хуснуллін. Він також зазначив, що поряд із пошкодженою частиною мосту збудують тимчасовий міст завдовжки 250 метрів. Рух для легкових автомобілів запустили за реверсивною схемою 18 липня.

«Комендантська година скасовується»

У зв’язку з пошкодженням Керченського мосту та активізацією руху через окуповані території Херсонської й Запорізької областей там скасували дію комендантської години на маршрутах, які задіяні у сполученні з Кримом. Призначений Росією так званий виконувач обов’язків губернатора окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо повідомив, що затори на блокпостах у захопленій частині області ліквідовано, і цей маршрут начебто повністю безпечний.

Призначені Кремлем керівники захоплених частин Херсонської та Запорізької областей Володимир Сальдо та Євген Балицький (зліва на право)

Призначені Кремлем керівники захоплених частин Херсонської та Запорізької областей Володимир Сальдо та Євген Балицький (зліва на право)

Сальдо також заявив, що окупаційна влада відремонтує ділянку дороги довжиною 60 кілометрів, яка йде на півострів через Армянськ. За його словами, «необхідні кошти знайдені, підрядники визначені».

Всупереч словам Сальдо про нібито відсутність заторів на блокпостах підконтрольне окупаційній владі Криму агентство «Кримінформ» ввечері 17 липня повідомило, що на межі Херсонської області з півостровом на пункті автомобільного пропуску «Джанкой» утворилася багатокілометрова черга.

  • Ідея організації транспортного коридору з Криму через окуповані території Херсонської й Запорізької областей не нова. 4 липня російський президент Путін доручив керівнику Краснодарського краю Веніаміну Кондратьєву та іншим російським відомствам організувати транспортне сполучення через ці регіони, а також забезпечити безпеку тим, хто «прямує на відпочинок до Криму».

«Працює «сухопутний коридор»

Депутат Генічеської міської ради Юліан Лучко розповів «Новинам Приазов’я», що трафік через окуповану частину Херсонщини збільшився у кілька разів. Втім, переміщення російської військової техніки місцеві жителі поки не помічали.

Трафік через окуповану частину Херсонщини збільшився у кілька разів – депутат, ілюстраційне фото

Трафік через окуповану частину Херсонщини збільшився у кілька разів – депутат, ілюстраційне фото

До повномасштабного вторгнення була хороша дорога, Україна зробила там поточні ремонти

Юліан Лучко

«Сухопутний коридор», який проходить через Херсонську область на жаль працює. Це частина шляху в радянські роки, який називався Москва-Сімферополь. Там до повномасштабного вторгнення була хороша дорога, Україна зробила там поточні ремонти й окупанти теж наприкінці минулого року ремонтували цю дорогу. Зараз там теж тривають ремонтні роботи, вони її постійно вдосконалюють. Місцеві жителі кажуть, що трафік в останні дні став набагато більшим, більше з кримської сторони», – розповів він.

За словами депутата, це двосмугова дорога, але в деяких місцях вона розширюється до чотирьох смуг, по дві в кожен бік.

«Наплив незрозумілих людей»

Покращення інфраструктури на дорогах поки не відбувається, зазначив Лучко. Обмежень для місцевого населення у населених пунктах, задіяних у маршруті, поки також немає.

Генічеськ, вересень 2022 року

Генічеськ, вересень 2022 року

«Про якісь обмеження я не чув, але безпосередньо в Генічеську та інших населених пунктах дуже багато прибуває людей, які не місцеві й місцеві жителі їх не ідентифікують, але наплив незрозумілих людей великий», – додав він.

З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

«Живий щит окупантів»

Міський голова Мелітополя Іван Федоров вважає, що Росії потрібен рух на «сухопутному коридорі» захоплених частин українського півдня, оскільки у такий спосіб російські військові матимуть «живий щит» із цивільних осіб і будуть його використовувати при обороні регіону. Про це посадовець сказав в ефірі телемарафону 17 липня.

Депутат Запорізької обласної ради Сергій Лишенко розповів «Новинам Приазов’я», що велику кількість доріг на цьому напрямку відремонтували влітку 2021 року.

Сергій Лишенко

Сергій Лишенко

«В кожному напрямку по одній смузі дорога без якоїсь суттєвої інфраструктури. Наприклад, від Мелітополя до Бердянська там була лише одна заправка, що умовно кажучи, вважається АЗС підвищеного комфорту, яка має відповідну вбиральню, магазин, кафе тощо. В Приморську була така заправка. Всі інші прості й на такій ділянці дороги це вкрай обмежений ресурс. Така сама ситуація від Бердянська до Маріуполя», – каже він.

«Крим перетвориться на острів»

На думку Лишенка, ця дорога не передбачена для великої кількості автомобілів. Зараз військові РФ мають перевагу у просуванні цими дорогами й переміщуються переважно вночі, каже він.

Пошкоджений обстрілом Чонгарський міст, що з’єднує окупований Росією український Крим із материковою Україною, 22 червня 2023 року

Пошкоджений обстрілом Чонгарський міст, що з’єднує окупований Росією український Крим із материковою Україною, 22 червня 2023 року

Втім, сухопутне сполучення між Кримом та іншими окупованими територіями півдня є ризикованим як для військових, так і для цивільних, додав депутат.

Крим фактично перетвориться на острів з усіма питаннями, що з цього витікають

Сергій Лишенко

«Фактично все навантаження припало на один Чонгарський міст, який вже був вражений і певний час не працював, пересувалися понтонними переправами. Тому, якщо у випадку ЗСУ зможуть його вразити повторно, це ще більше ускладнить пересування. Якщо буде вражений міст на Армянськ і ним буде зупинено просування, Крим фактично перетвориться на острів з усіма питаннями, що з цього витікають», – зауважив Лишенко.

«Ускладнення руху в напрямку Новоазовська»

Головна редакторка видання «0629» з Маріуполя Анна Романенко розповіла, що суттєвих заторів у місті немає. Але є укладання руху на деяких ділянках у Маріуполі, а також у напрямку Новоазовська.

«Є напруження на одній дорозі. Це з лівого берега яка тягнеться через проспект Миру, який окупанти називають проспектом Леніна, у бік селища Мангуш і далі в напрямку Бердянська. Оця дорога, саме вона є транзитною, її немає можливості оминути, і вона дуже напружена зараз, там дуже підвищений трафік», – каже журналістка.

Окупований Новоазовськ, архівне фото

Окупований Новоазовськ, архівне фото

Напружений траафік на новоазовському напрямку спостерігається останні півроку, через те, що там суттєво збільшився рух військової техніки й рух людей в обидва боки, нагадала Романенко.

«Тобто це не пов’язано з підривом Кримського мосту. Але зараз там напруга ще більше збільшилась і вчора (17 липня – ред.) були там величезні затори саме на в’їзд, на пунктах пропуску. І люди розповідали, що особливо, там ще і ретельно перевіряють багаж, автівки, тому це ще ускладнювало додатково рух», – зазначила журналістка.

«Підскочили ціни»

За даними Романенко, у Маріупольському районі відразу підскочили ціни на бензин і картки мобільного зв’язку.

Ціна одного літру 92-го бензину в Маріуполі складає 62-63 рублі, а була вона десь 56-58 рублів ще тиждень тому

Анна Романенко

«Ціни на АЗС виросли на 2-3 рублі. Зараз ціна одного літру 92-го бензину в Маріуполі складає 62-63 рублі, а була вона десь 56-58 рублів ще тиждень тому. А 95-й наближається до 70 рублів за літр. Розповідають, що дехто в селищах навколо Маріуполя, там, де зупиняється транспорт на дозаправлення, люди почали продавати картки мобільного оператора «Фенікс». Ці картки вони теж продають дуже дорого, бо люди, які виїжджали з Криму і мали картки російських операторів, їм там проблематично було інколи додзвонитися, і тому вони там вимушені були купувати ці картки «Фенікс», – розповіла вона.

Журналістка зазначила, що російські окупаційні сили раніше відремонтували деякі дороги у Маріуполі й районі для того, щоб збільшити перевезення військової техніки. Зокрема, відремонтували додатково бульвар Шевченка, який з’єднує фактично лівобережжя Маріуполя з виїздом з міста з західної частини.

В’їзді в тимчасово окупований Маріуполь, 9 листопада 2022 року

В’їзді в тимчасово окупований Маріуполь, 9 листопада 2022 року

Через Маріуполь їхали й продовжує їхати велика кількість військової техніки та люди

Анна Романенко

«З Новоазовська через Маріуполь їхали й продовжує їхати велика кількість військової техніки та люди. Це і вантажівки, і ці «зуби дракона», якими вони укріплювалися всю весну і зиму, плюс їде військова техніка. Вони довозились до центрального району Маріуполя, а далі техніка розходилася у два боки. Частина йшла на південний напрямок, та основна частина йшла саме цим бульваром Шевченка в бік Бахмуту», – додала співрозмовниця.

«Тимчасове ускладнення логістики»

  • За версією російського Слідчого комітету, Керченський міст пошкоджено внаслідок атаки двох безпілотних надводних апаратів. Джерела українських ЗМІ повідомили, що ця атака організована СБУ та ВМС. Офіційного підтвердження таких даних немає.
  • Втім, представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов в ефірі Радіо Свобода зазначив, що збій у логістиці російських військ, який може статися внаслідок пошкодження мосту, сприяє перемозі України у війні з Росією.

Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI», військовий експерт Павло Лакійчук сказав «Новинам Приазовʼя», що ураження Керченського мосту зменшить можливості військових перевезень для російських військ, але лише на певний час.

Павло Лакійчук

Павло Лакійчук

«Чим ефективніше ураження, тим більший проміжок цього часу, який ускладнює ворогу логістику – він шукає інші шляхи обходу, тим це краще», – підкреслив експерт.

Він нагадав про торішні удари по Керченському мосту, через що на кілька місяців ускладнило постачання боєприпасів, палива та харчів російському війську на фронт.

Удар був якісний. Шкоди він ворогу наробив

Павло Лакійчук

«Це рятує життя нашим воїнам. Поки вони там щось вирішують, це добрий момент. А далі вони знаходять щось інше і доводиться працювати по-новому. Окрім Кримського мосту існує ще і доставлення боєприпасів кораблями Чорноморського флоту з Новоросійська в Севастополь і Феодосію. Існують воєнно-транспортні авіації, адже аеропорти, аеродроми Криму закриті тільки для цивільних польотів. А військові туди літають. Отже, удар був якісний. Шкоди він ворогу наробив. Але наробив настільки, наскільки плюс-мінус розраховували ті, хто його здійснив. І ефект від цього є», – впевнений Лакійчук.

Ураження Керченського мосту в жовтні 2022 року

Ураження Керченського мосту в жовтні 2022 року

Основна ж частина військових перевезень до Криму здійснюється залізницею, каже експерт.

Він вважає, що сухопутне сполучення Криму з іншими окупованими територіями півдня України не матиме популярності, оскільки ця дорога пролягає поруч із зоною бойових дій. Тому Росія, скоріше за все, нарощуватиме обсяги морських перевезень. Авіаційних перевезень, на його думку, наростити серйозно не вдасться.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря.

Управління верховного комісара ООН із прав людини підтвердило загибель 9 177 і поранення 15 993 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого 2022 року до 30 червня 2023-го. В ООН наголошують, що реальні цифри жертв набагато більші.