Звільнення зі служби та відстрочки: нові правила

Звільнення зі служби та відстрочки: нові правила


Підстави з новаціями

Згідно з новими нормами Закону «Про військовий обов’язок та військову службу», військовослужбовці під час дії воєнного стану можуть звільнитися:

— за віком — досягнувши граничного віку, який становить 60 років. А для осіб вищого офіцерського складу — 65 років. Однак військовослужбовець може продовжити свою службу максимально на п’ять років, якщо має високу мотивацію, досвід і відповідний висновок ВЛК;

— за станом здоров’я — на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби.

Щоправда, у новій редакції передбачили уточнення: у разі висновку ВЛК про тимчасову непридатність (оскільки категорію обмежено придатних узагалі скасували) з переоглядом через 6–12 місяців;

— за наявності інвалідності.

«Зокрема, військовослужбовці з усіма трьома групами інвалідності зможуть звільнитися», — підкреслює експертка правозахисного центру для військовослужбовців ГО «Принцип» Анастасія Володенкова;

— у зв’язку з набранням чинності обвинувального вироку суду, яким призначено як покарання позбавлення або обмеження волі;

— через сімейні обставини або з інших поважних причин;

— у зв’язку зі звільненням з полону (якщо військовослужбовці не побажали продовжити службу);

– у зв’язку зі скороченням штатів або організаційними заходами, якщо неможливо використовувати їх на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

– у зв’язку з призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Військовослужбовці з усіма трьома групами інвалідності зможуть звільнитися зі служби

Військовослужбовці з усіма трьома групами інвалідності зможуть звільнитися зі служби

Окремої уваги потребує аналіз сімейних обставини, які дозволяють звільнитися мобілізованим і контрактникам — ця категорія найпоширеніша.

Військовослужбовців звільняють з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

— військовослужбовці-жінки — через вагітність;

— військовослужбовці-жінки — щоб доглядати за дитиною, поки їй виповнитися три роки, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але щойно до досягнення нею шести років;

— дружина — якщо обоє з подружжя проходять військову службу й мають дитину (дітей) віком до 18 років.

«Це новація, бо раніше й чоловік-військовий у такому подружжі мав право на звільнення. Тепер лише жінка-військова», — звертає увагу Анастасія Володенкова;

– на утриманні військовослужбовця перебує троє і більше дітей віком до 18 років.

Дівчинка з військовослужбовцем ЗСУ

Дівчинка з військовослужбовцем ЗСУ

До речі, цю статтю включили до закону про військову службу ще в жовтні 2022 року. Однак у новій редакції її доповнили: «крім тих (батьків-військових), які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці»;

— військовослужбовець має дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання в місцях позбавлення волі. А також якщо особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду;

— військовослужбовці є усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями дітей чи дитини-сироти або позбавленої батьківського піклування віком до 18 років;

— військовослужбовець виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Однак нова редакція містить обмеження: «у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її (таку дитину) виховувати».

«Тобто якщо є матір, то такий військовий уже не зможе звільнитися», — каже військовий адвокат Анастасія Володенкова;

— військовослужбовець утримує повнолітню дитину з інвалідністю І чи ІІ групи;

— військовослужбовець виховує дитину з тяжкими перинатальними ураженнями нервової системи, тяжкими вродженими вадами розвитку, рідкісними орфанними захворюваннями, онкологічними, онкогематологічними захворюваннями, дитячим церебральним паралічем, тяжкими психічними розладами, цукровим діабетом I типу (інсулінозалежний), гострими або хронічними захворюваннями нирок IV ступеня. А також дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, паліативної допомоги, що підтверджує документ, виданим лікарсько-консультативною комісією, але якій не встановлено інвалідність — лише якщо такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних їх утримувати.

Виїзд за кордон після 18 травня. Хто з чоловіків має на це право?

Родини військовослужбовців біля Оперного театру у Львові під час акції з вимогою демобілізувати військовослужбовців після 18 місяців служби

Родини військовослужбовців біля Оперного театру у Львові під час акції з вимогою демобілізувати військовослужбовців після 18 місяців служби

Суттєві новації для військових з родичами з інвалідністю

Якщо раніше в законі про військову службу підставою звільнитися була лише наявність дружини (чоловіка) та (або) одного із батьків (чи дружини/чоловіка) з інвалідністю, то тепер цього недостатньо.

Тепер цю статтю принципово змінили на «необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи».

«Тобто військовий має здійснювати постійний догляд за такою особою. І це суттєве звуження можливостей звільнитися. Бо постійний догляд не завжди встановлюють особам з інвалідністю. Тому що не кожна особа з інвалідністю потребує такого догляду. Так само як і не кожна особа, яка потребує постійного догляду, є особою з інвалідністю», — пояснює LB.ua адвокат юридичної компанії «Міллер» Андрій Новак.

Ще в лютому цього року МОЗ роз’яснило, хто потребує стороннього догляду:

— люди з порушенням функцій організму внаслідок невиліковної хвороби, через які вони не можуть самостійно пересуватися й обслуговувати себе (форма 080-4/о);

— громадяни похилого віку з когнітивними порушеннями, унаслідок яких вони потребують постійного догляду (форма 080-2/о);

— люди з інвалідністю I чи II групи, що виникла внаслідок психічного розладу (за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.07.2013 № 667).

Наступною підставою є догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи. У попередній редакції про III групу мова не йшла. Під час підготовки законопроєкту до другого читання депутати наголошували, що так навіть розширили підстави для звільнення. Тоді як юристи кажуть, що на практиці є суттєві обмеження для цієї категорії.

За словами Андрія Новака, така III група інвалідності має бути встановлена «внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів».

«Але не для кожного онкологічного захворювання дають інвалідність ІІІ групи. І не кожна особа з онкологічним захворюванням отримала інвалідність саме через онкологію. Тобто обмежили навіть III групу, прописавши конкретні захворювання», — каже адвокат.

Як звернули увагу в Центрі правової допомоги (ЦПП), у статті є правова колізія, бо її доповнили словами «або наявність дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів». Тобто без формулювання про догляд.

«Таке формулювання статті може створити проблеми військовому. Командування на свій розсуд буде визначати, потрібна чи ні в разі III групи інвалідності довідка Лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) для осіб до 18 років або Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) для повнолітніх про постійний догляд», — попереджають у Центрі правової допомоги.

Анастасія Володенкова додає, що військовий тепер усе ж повинен мати довідку про групу інвалідності (стосується всіх груп) таких родичів від МСЕК, де зазначено, що інвалідність встановили і необхідний постійний догляд. Або ж довідку ЛКК, яка просто визначає потребу в постійному сторонньому догляді.

Військовослужбовці, ВЛК

Військовослужбовці, ВЛК

«Щоб отримати довідку, слід звернутися до сімейного лікаря, терапевта. Далі скликають ЛКК, особа проходить усі медичні обстеження відповідно до стану її здоров’я. ЛКК приймає рішення. Чи скликають МСЕК, щоб встановити інвалідність і визначити потребу в сторонньому догляді», — пояснює вона.

Анастасія Володенкова також підкреслює, щоб звільнився «військовослужбовець з дружиною з інвалідністю III групи, має бути встановлена не лише ця група, а й необхідність у постійному догляді».

Однак юристи погоджуються, що на практиці у в/ч усе ж можуть виникати різночитання. І багато що буде залежати від конкретного командування.

У кожнім разі адвокати рекомендують військовим писати рапорт на звільнення на ім’я комбата чи на в/ч (як юридичну особу).

«Рапорт пишуть у довільній формі. Із зазначенням того, що всі копії документів додаються. Треба вимагати, щоб на другому примірнику рапорту написали, хто й коли прийняв його. Оскільки відповідь на рапорт також має бути письмовою, із зазначенням підстав і причин відмови військовому», — пояснюють у ЦПП.

Постійний догляд, ще й з обмеженнями

Також підставою звільнитися є постійний догляд за одним зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), що є особою з інвалідністю І чи ІІ групи.

Окрім новації про постійний догляд, статтю доповнили умовою — така людина повинна не мати інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення.

Військовий може звільнитися, якщо потрібно опікуватися особою, яку суд визнав недієздатною. Але лише за умови, що немає іншого піклувальника.

Звільнитися зі служби мають право ті, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. А ще — особи, близькому родичу (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) котрих посмертно присвоїли звання Героя України.

Для контрактників — сюрприз

Анастасія Володенкова звертає увагу, що у змінах до статті 26 закону про військовий обов’язок та військову службу з’явилася нова підстава для звільнення — закінчення контракту, який уклали під час дії воєнного стану.

Військовий адвокат припускає, що так прагнуть заохотити підписати контракти. Адже в кінцевій редакції закону зняли норми про демобілізацію після 36 місяців служби за указом президента.

«Проте тут є декілька аспектів. Перший, найголовніший: контракт має бути укладений після 24 лютого 2022 року. І під час дії ВС він має закінчитися... Якщо контракт уклали до 24 лютого 2022 року, військовий не має можливості переукласти його протягом дії ВС і не може звільнитися за цією нормою», — розповіла вона.

За її словами, військові з піврічними чи річними контрактами можуть писати рапорти на звільнення, коли ті закінчаться.

А що для тих, хто претендує на відстрочку?

16 травня цього року (вже після того, як закон про мобілізацію набув чинності) Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 560.

Документ спровокував жваві дискусії, бо деякі положення прямо суперечать закону.

«У самому законі про мобілізацію не було жодної згадки про необхідність військовозобов’язаним постійно доглядати за батьками (також батьками дружини) з II групою інвалідності. Однак уряд прописав цю підставу про постійний догляд у постанові. Військовозобов’язаним особам, у яких батьки мають II групу інвалідності, по суті, штучно ускладнили, якщо не унеможливили, отримання відстрочки», — каже нардеп із фракції «Слуга народу», член Комітету ВР з питань правової політики Ігор Фріс.

Українські військовослужбовці перевіряють документи та автівку на Київщині

Українські військовослужбовці перевіряють документи та автівку на Київщині

Він також додає, що в додатку 5 постанови уряду навпроти кожного пункту з підставами на відстрочку є колонка «Документи, що підтверджують право на відстрочку».

«Навпроти п. 13 у вказаній графі, крім всього іншого, в останньому реченні прописано: «Та висновок лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді (для осіб з інвалідністю ІІ групи)». Але в п. 13 ст. 23 закону про мобілізацію взагалі не йдеться про будь-який висновок ЛКК щодо необхідності здійснення постійного догляду за особами з інвалідністю І і ІІ груп. Ба більше, КМУ, без жодних для цього законних підстав, на власний розсуд, вимогу постійного догляду чомусь прописав виключно тільки для осіб з інвалідністю ІІ групи. А для І групи залишив усе в редакції самого закону. Хоча самі вимоги у ст. 23 в законі прописані нероздільно однаково для осіб з інвалідністю двох груп», — обурюється нардеп.

Адвокат Андрій Новак своєю чергою зазначає, що «в юристів від постанови волосся стало дибки».

На його думку, якщо постанову не виправлять, у ТЦК будуть розв’язані руки й у 80–90 % тих військовозобов’язаних, які мають право на відстрочку через батьків з інвалідністю II групи, виникнуть проблеми.