Андрей Недзельский и кинувшая его адвокат Лариса Криворучко

Андрей Недзельский и кинувшая его адвокат Лариса Криворучко


«Вора в законе» «Неделю» обманула собственный адвокат Криворучко

 

Андрей Недзельский и кинувшая его адвокат Лариса Криворучко

Нацполиция заочно сообщила о подозрении в убийстве компаньона «вору в законе» Андрею Недзельскому, известному как «Неделя». В ходе следственных действий оперативники изъяли 400 тысяч долларов «воровского общака».

Об этом сообщает Департамент стратегических расследований.

Деньги, оружие, «черновые» записи и документы, которые могут свидетельствовать о совершении других преступлений, изъяли сотрудники Департамента стратегических расследований, следователи Главного следственного управления Нацполиции и Офиса Генерального прокурора Украины в рамках уголовного производства, которое расследуется по факту умышленного убийства. В совершении этого преступления заочно уже сообщено о подозрении «вору в законе» по кличке «Андрей Львовский» или «Неделя».

Оперативники и следователи при силовой поддержке спецподразделения КОРД и ДСР Нацполиции под процессуальным руководством Офиса Генерального прокурора провели 45 санкционированных обысков по местам проживания подозреваемого, лиц из его окружения и в их автомобилях. Обыски проходили на территории нескольких областей в рамках уголовного производства, которое расследуется по факту умышленного убийства мужчины, тело которого с огнестрельным ранением головы обнаружили в автомобиле в центре столицы в начале октября 2009 года.

Убитым оказался друг и бизнес-партнер подозреваемого. Познакомились они во время преступной деятельности, а в дальнейшем между ними возник финансовый конфликт. К тому времени «Андрей Львовский» стремился получить высокий статус в преступной иерархии, а его товарищ собирался инициировать так называемую «сходку» и пожаловаться на него лидерам криминального мира. В случае такого собрания подозреваемый не смог бы получить статус «вора в законе», поэтому он решил избавиться от своего компаньона. Тщательно спланировав преступление и вместе с другими лицами, убил мужчину. Через некоторое время «Андрея Львовского» задержали, но отпустили из-за отсутствия доказательств.

На основании собранных доказательств «вору в законе» был заочно сообщено о подозрении в совершении уголовного преступления, предусмотрено статьей 115 («Умышленное убийство») Уголовного кодекса Украины. В связи с отсутствием подозреваемого на территории Украины, подготовлены материалы для его объявления в международный розыск.

Интересы «вора в законе» взялась представлять адвокат Лариса Криворучко. По информации людей близких к ней, свою трудовую деятельность Лариса начинала в Первомайске, подрабатывая время от времени в услугах эскорта. Затем она перебралась в Киев, периодически подыскивая клиентов в ОАЭ и других странах. Накопив некоторые сбережения, оставшиеся от поездок, окончив вечернюю школу, стала работать помощником адвоката.

Адвокатская деятельность в судах у нее не особо получалось, а вот полученные знания с прошлой профессии пригодились. По информации из источников криминального мира, на одном из мероприятий, где отмечали приезд авторитетного «вора в законе», она познакомилась с Андреем Недзельским, он же «вор в законе» - «Неделя» или «Андрей Львовский».

После обысков и возбуждения уголовного дела, «Неделя» обратился к Ларисе Криворучко за помощью. Лариса, вместо работы, как обычный адвокат, начала бросаться под колеса машин, которые вывозили вещественные доказательства, кидаться с кулаками на следователей. Такое рвение «Неделя», конечно же, оценил. Но он не понял, что это обычная тактика Криворучко, направленная на «замыливание глаз», получение денег и других материальных благ.

«Неделя» выдал Ларисе новую машина Mercedes-Benz, как она объяснила, необходимую для работы и защиты «вора в законе». Также ей выдали крупную сумму средств, якобы для решения вопросов с судьями.

Через время, Лариска сообщила клиенту, что все аресты с имущества Недзельского сняты, деньги которые «силовики» изъяли – адвокат вернула, после чего смылась на отдых или на заработки, история умалчивает. Но после обращения в полицию с просьбой вернуть имущество и деньги, «Неделя» понял, что аресты никто так и не снял, подозрение не отменил, а его любимый адвокат буквально «кинула». Теперь Андрей Степанович нашел себе нового адвоката, который работает пока бесплатно, дабы не повторить прошлого успеха и думает, как у Ларисы отобрать все, что ей выдал.


ПОВІДОМЛЕННЯ-ВИМОГА
про видалення з інтернет-ресурсу інформації, яка не відповідає дійсності і зачіпає честь,
гідність та ділову репутацію адвоката Криворучко Л.С.
У серпні 2020 Інтернет-видання «MARKETING» оприлюднило матеріал ««Вора в законе»
Неделю обманула собственный адвокат Криворучко», у назві та тексті якого зазначено
інформацію про адвоката Криворучко Ларису Сергіївну.

https://marketingmix.com.ua/item/311056-vora-v-zakone-nedelyu-obmanula-sobstvennyy-advokat-
krivoruchko

Дана інформація є інформацією, яка не відповідає дійсності і зачіпає честь, гідність та
ділову репутацію адвоката Криворучко Л.С.
У тексті статті зафіксовано твердження про те, що Криворучко Л.С., свою трудову діяльність
розпочала в місті Первомайск, працюючи, як ескортниця. Також, поміж іншого, у статті
вказана інформація, що Андрій Недзельський, («вор в законе», «Неделя», «Андрій
Львівський») надав Криворучко Л.С. велику суму коштів, нібито для «вирішення питань» з
суддями.
Вказана інформація є абсолютною брехнею, нісенітницею та образливою для
Криворучко Л.С. з огляду на наступні обставини.
Зокрема, Криворучко Л.С. – член Національної Асоціації Адвокатів України, адвокат,
доктор юридичних наук. Має досвід в юридичній сфері понад 17 років.
У 2005 закінчила з відзнакою юридичний факультет Національного університету внутрішніх
справ МВС України, за спеціальністю «Правознавство». У 2008 закінчила ад'юнктуру
Харківського національного університету внутрішніх справ МВС України.
Під час навчання на юридичному факультеті, з 2001 року по сьогоднішній день Криворучко
Л.С. безперервно працює за фахом, поєднує адвокатську практику з викладацькою і науковою
діяльністю у вищих навчальних закладах.

У 2008 Криворучко Л.С. захистила дисертацію та здобула наукову ступінь доктора філософії
в галузі права.
У 2021 Криворучко Л.С. захистила дисертацію та здобула наукову ступінь доктора юридичних
наук.
Активно займається правозахистом населення (з 2001), науково-дослідною і просвітницькою
діяльністю. Займає активну громадянську позицію та приймає участь у соціальних та
професійних заходах відомих громадських організацій.
Крім того, Криворучко Л.С. у 2008 удостоєна звання: «Молода Людина Року м. Харкова» та
«Кращий Молодий Науковий Діяч Харківщини».
Нагороджена численними міжнародними відзнаками ряду країн за вагомий внесок у
міжнародне співробітництво (Латвія, Болгарія, Азербайджан, тощо).
Є автором більш ніж 50 професійних наукових праць на політичну і юридичну тематику в
українських та іноземних ЗМІ, співавтор книг, монографії, тощо.
Адвокат Криворучко Л.С. у своїй професійній діяльність суворо дотримується норм
Конституції України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також,
вимог чинного законодавства України, сприяє утвердженню і практичній реалізації принципів
верховенства права та законності.
Разом з тим, зазначу, що інтернет є швидким і зручним інструментом обміну інформацією. З
Інтернетом швидкість поширення інформації, будь-якої, як правди, так і брехні, збільшилася
в рази. Це створює враження, що поширення інформації в Інтернеті не веде до
відповідальності, проте таке враження хибне. Зокрема, це стосується перепостів, тобто
поширення інформації, вже оприлюдненої в Інтернеті іншими особами, у тому числі
коментарів під статтями тощо.
Загальне правило щодо поводження з інформацією викладено в першому абзаці ч.2 ст.302
Цивільного кодексу України.
Зокрема, фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її
достовірності.
Такий обов’язок стосується всіх фізичних осіб, зокрема журналістів, і будь-яких способів
поширення інформації, у тому числі через мережу Інтернет. Водночас абзаци 2 і 3 ч.2
ст.302 Цивільного кодексу України визначають, яку саме інформацію можна не перевіряти:
«Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів
державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана
перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити
посилання на таке джерело».

Отже, інформація, яка була повідомлена посадовою особою органу державної влади,
органу місцевого самоврядування в межах її повноважень і через офіційні джерела
(зокрема, офіційні сторінки таких органів у мережі Інтернет), вважається достовірною, і
фізична особа не має відповідати за наслідки поширення такої інформації. В усіх інших
випадках саме на фізичну особу, що поширює інформацію, покладається
відповідальність за її розповсюдження. Це стосується навіть тих випадків, коли фізична
особа поширює вже створену кимось іншим інформацію, зокрема перепощує таку
інформацію на власному ресурсі в мережі Інтернет.
Часом інтернет-ЗМІ посилаються на підстави звільнення від відповідальності, викладені у
ст.42 Закону України «Про друковані засоби масової Інформації (пресу) в Україні.
«Стаття 42. Звільнення від відповідальності
Редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не
відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують
права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності
друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо:
1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників);
2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону України
«Про доступ до публічної інформації»;
3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб’єктів владних
повноважень, фізичних та юридичних осіб;
4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом
масової інформації з посиланням на нього;
5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості
не було отримано журналістом незаконним шляхом;
6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії».
Проте зазначена вище стаття регулює взаємовідносини саме друкованих засобів масової
інформації, тобто випущених на папері типографським способом. Якщо редакція друкованого
видання поширює таку інформацію в мережі Інтернет, навіть на своїй офіційній сторінці,
повністю відображаючи текст статті у власному виданні, – редакція не може бути звільнена
від відповідальності на підставі ст.42 Закону України «Про друковані засоби масової
Інформації (пресу) в Україні. Більше того, треба звернути увагу, що зазначена стаття
звільняє від відповідальності за передрук інформації тільки з друкованих ЗМІ, а не з
будь-яких джерел. Зокрема, не звільняє від відповідальності за передрук інформації з
інтернет-видань.

Поширення недостовірної інформації, зокрема в мережі Інтернет, веде до цивільно-
правової відповідальності винної особи.

Відповідно до ч.4 ст.32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права
спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати

вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної
шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної
інформації».
Судова практика про захист честі і гідності особи, зокрема у зв’язку з поширенням
неправдивої інформації через мережу Інтернет, є достатньо широкою. Причому Постанова
Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 No 1 «Про судову практику у справах
про захист гідності та чесності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та
юридичної особи» пропонує судам розглядати в якості відповідальної особи не тільки
автора недостовірної інформації, яка завдає шкоди, а і власника веб-сайту, на якому
розміщена така інформація, зокрема:
«Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є
автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач
повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання
(місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ
до сайта вільним, – належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено
зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та
умови для поширення недостовірної інформації».
Європейський суд з прав людини дотримується такого ж розуміння щодо осіб, відповідальних
за поширення інформації в Інтернеті. Так, зокрема, в рішенні у справі Delfi AS проти Естонії
(Delfi AS v. Estonia) (заява No 64569/09) від 10.10.2013 зазначено:
«Суд передусім зазначає, що можливості, які Інтернет надає користувачам для
самовираження через створюваний ними контент, служать унікальною платформою для
реалізації ними права на свободу самовираження. Цей факт є незаперечним і Суд визнав його
у своїх попередніх рішеннях (див. рішення у справах «AhmetYıldırım проти Туреччини», No
3111/10, § 48, ECHR 2012, та «TimesNewspapersLtd (NoNo 1 і 2) проти Сполученого
Королівства», NoNo 3002/03 і 23676/03, § 27, ECHR 2009). Однак поряд з цими перевагами
існують також і певні ризики. Дифамаційні та інші висловлювання явно протиправного
характеру, включно з ворожими висловлюваннями, і такі, що підбурюють до насильства,
можуть як ніколи раніше поширюватися у світовому масштабі за лічені секунди, а інколи
залишаються стійко присутніми в мережі Інтернет. Ці дві суперечливі реалії є центральним
аспектом цієї справи. З огляду на необхідність захисту цінностей, які лежать в основі
Конвенції, та однакової поваги до прав, гарантованих статтею 10 і 8 Конвенції, слід
забезпечувати баланс, який зберігає суть обох прав. Отже, хоча Суд визнає можливість
отримання завдяки Інтернету важливих переваг для реалізації права на свободу вираження
поглядів, він бере до уваги й те, що притягнення до відповідальності за дифамаційні та інші
протиправні висловлювання має, у принципі, й далі залишатися ефективним засобом
юридичного захисту в разі порушення особистих прав».
Таким чином, інтернет-ЗМІ, тобто особам, які на постійній і професійній основі здійснюють
збирання, обробку та поширення інформації в Інтернеті, варто знати і розуміти, що спосіб її
розповсюдження через мережу геть не означає звільнення від перевірки достовірності
інформації. До того ж поширення недостовірної інформації через інтернет-ЗМІ може
призвести до його відповідальності навіть у тому разі, коли цей інтернет-ЗМІ не є її автором.

Згідно з Конституцією України, людина, її честь і гідність визнаються в Україні
найвищою соціальною цінністю. Та попри те, що ст.34 гарантує право на свободу думки і
слова та вільне вираження переконань, у цій же статті передбачено, що здійснення цих прав
може бути обмежене законом для захисту репутації або прав інших людей. Більше того,
Парламентська Асамблея Ради Європи в Резолюції No1165 зазначила, що право на
приватність, закріплене у ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
1950, має захищати приватне життя особи не лише від втручання влади, а й від подібних дій з
боку інших осіб чи інститутів, зокрема ЗМІ (п.12 Резолюції No1165). Наведена думка також
відображена і в рішенні Конституційного Суду України від 20.01.2012 року No 2-рп/2012 у
справі щодо офіційного тлумачення положень ч.1, ч.2 ст.32, ч.2, ч.3 ст.34 Конституції України.
З огляду на вищевикладені обставини, --
ПРОШУ :
Невідкладно видалити на інтернет-сайті «MARKETING» опубліковану статтю під назвою:
«Вора в законе» Неделю обманула собственный адвокат Криворучко», повідомити мене про
вчинені дії письмово на вказану електронну адресу .
При цьому звертаю вашу увагу на наступне :
У випадку, якщо вищезазначена стаття не буде видалена з інтернет-сайту «MARKETING»
права та інтереси Криворучко Л.С. будуть захищені у судовому порядку, із застосуванням всіх
передбачених законом засобів такого захисту.
Якщо керівництво сайту здійснить вибір саме такий, тобто судовий шлях вирішення ситуації,
що склалася, то вимагаю повідомити повні дані про власника інтернет-сайту «MARKETING»
на електронну адресу адвоката Криворучко Л.С.
Втім, сподіваюсь на порозуміння й на те, що очевидність юридичних аргументів не
доведе проблему до судового розгляду.
З повагою, Адвокат Л.С. Криворучко