Військове кладовище на Лисій горі ^*

Столична влада збирається передати урочище “Лиса гора” під облаштування Національного військового меморіального кладовища – об'єкта, який за кошти державного бюджету має створити Міністерство у справах ветеранів України. Уже найближчим часом Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) планує замовити розробку проєкту відповідного Детального плану території (ДПТ) загальною площею 140 га землі. Проти такої ініціативи виступають громадські активісти і науковці, які вже звернулися до органів державної влади з проханням знайти для реалізації цієї ідеї інше місце. Зокрема, вказується на те, що Лиса гора є регіональним ландшафтним парком, у якому зустрічається понад 30 рідкісних червонокнижних видів рослин та тварин (тому цю територію треба захищати від будь-яких будівництв), а навантаження на рельєф парку призведе до зсувів ґрунтів, що може стати причиною руйнації будівель майбутнього меморіалу. 

Як стало відомо KВ, столична влада планує передати урочище “Лиса гора” (Голосіївський район Києва) орієнтовною площею 140 га під облаштування Національного військового меморіального кладовища.

Підписуйтесь на “КиївВладу”

Проти такої ініціативи КМДА вже виступили окремі науковці та громадські активісти. Вони вказують на те, що дана територія має виключне історичне та природоохоронне значення, і для розташування меморіального об'єкта треба знайти інше місце.

Зважаючи на резонанс, який викликала ідея посадовців, КВ вирішила проаналізувати дану історію.

Як розвивався скандал

31 травня 2022 року Верховна Рада України підтримала ініціативу Міністерства у справах ветеранів України про створення Національного військового меморіального кладовища. Тоді нардепи визначили, що це – “розміщений на спеціально відведеній земельній ділянці об’ємно-просторовий об'єкт, що включає військове кладовище, музейний комплекс, ритуальну будівлю та інші необхідні споруди для організації почесних поховань загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов'язків та присяги на вірність народу України". 

Замовником будівництва меморіального об'єкта, яке має відбуватися за рахунок коштів державного бюджету України, було визначено Мінветеранів. Верховна Рада прямо не передбачила місце розташування кладовища, в її рішенні уточнювалося, що така локація має бути визначена з “урахуванням громадських інтересів”. При цьому, ще навесні 2021 року, коли це питання лише обговорювалося “у високих владних кабінетах”, попередньо мова йшла про певну територію в Київській області.

3 жовтня 2022 року заступник голови КМДА з “земельних питань” Петро Оленич (на колажі праворуч) спільно з Департаментом містобудування та архітектури КМДА зареєстрували в столичній міськрада проєкт рішення №08/231-1375/ПР “Про розроблення проєкту ДПТ для розташування Національного військового меморіального кладовища на території урочища “Лиса гора” Голосіївського району Києва”. У документі було зазначено, що його було розроблено на виконання доручення Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля (на колажі ліворуч) від 1 вересня 2022 року.

Проєктом рішення передбачено, що Київрада доручить Департаменту містобудування та архітектури КМДА замовити розробку цього ДПТ, а визначення суб'єкта, який буде готувати цей детальний план, повинно відбуватися через закупівлю відповідних послуг (їхня орієнтовна вартість – 5 млн гривень). Зазначимо, що проєкт ДПТ, перед його затвердженням столичною міськрадою, повинен пройти низку погоджень, у тому числі – обговорення на громадських слуханнях.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

 Подписаться

Як повідомляється в проєкті рішення, розробка цього ДПТ дозволить визначити планувальну організацію та розвиток території орієнтовною площею 140 га, на якій буде розміщено Національне військове меморіальне кладовище. Це, у свою чергу, надасть змогу уповноваженим органам державної влади вжити заходи щодо облаштування цього меморіального об'єкта. 

“Через повномасштабне вторгнення держави-агресора на територію України 24 лютого 2022 року питання гідного вшанування та проведення почесних поховань загиблих захисників нашої країни на Національному військовому меморіальному кладовищі у столиці України є беззаперечним, нагальним та актуальним”, – вказано в пояснювальній записці до проєкту рішення Київради.

4 жовтня 2022 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №1115 погодив створення державної установи “Національне військове меморіальне кладовище”. На цю установу, яку уряд підпорядкував Мінветеранів, були покладені обов'язки з утримання меморіального кладовища в належному стані, його охорони тощо. Того ж дня в пресслужбі Кабміну повідомили, що в проєкті держбюджету на 2023 рік на будівництво і утримання Національного військового меморіального кладовища передбачено майже 65 млн грн.

А вже 12 жовтня поточного року ідею щодо облаштування військового меморіального кладовища на Лисій горі розкритикувала громадська організація “Українська природоохоронна група” (ГО “УПГ”). У публікації на своєму офіційному сайті активісти повідомили, що вказаний вище проєкт рішення “очевидно підготовлений не з державницькою позицією і суттєво порушує чинне законодавство України”, у зв'язку з чим ГО “УПГ” звернулася  до Президента України Володимира Зеленського, Прем’єр-Міністра Дениса Шмигаля та Генерального прокурора України Андрія Костіна з проханням зупинити прийняття протизаконного рішення.

Так, у ГО нагадали, що Лиса гора з 1994 року є територією природно-заповідного фонду – регіональним ландшафтним парком (РЛП). Згідно з Положенням про цей парк, у ньому заборонено будь-яке будівництво, зміна меж, пошкодження дерев і чагарників, трав’яного покриву, проїзд всіх видів транспорту, порушення форм рельєфу та будь-яка інша діяльність, що може нашкодити природним комплексам території. ГО “УПГ” повідомили, що порушення встановленого законодавством режиму території тягне відповідальність згідно зі ст. 252 Кримінального кодексу (КК) України (умисне знищення або пошкодження об'єктів природно-заповідного фонду, максимальне покарання – до 12 років позбавлення волі. – KВ).

“Переважна частина урочища “Лиса гора” представлена крутими схилами, на яких збереглися навіть 400-річні дуби. Серед сотень вікових лисогірських дубів три з них отримали індивідуальний статус природно-заповідного фонду − “Дуб Тотлебена”, “Ополченський дуб” та “Дуб-відун”. Також окремою територією природно-заповідного фонду є “Природне русло річки Либідь” (пам'ятка природи місцевого значення. – КВ) біля підніжжя Лисої гори. Тут зустрічається понад 30 рідкісних червонокнижних видів рослин та тварин, зокрема вечірниця руда, нетопир білосмугий, лилик двоколірний, жук-олень тощо”, – повідомили в ГО “УПГ”.

Дуб Тотлебена (фото – “Мислене древо”)

Також, як вказують у ГО “УПГ”, саме на цій локації розташований Лисогірський форт – найбільший земляний форт Європи 1871–1875 років, яким опікується музей “Київська фортеця” і межі якого винесені в натуру. Також, за даними ГО “УПГ”, на Лисій горі є давні городища та капища часів Київської Русі. У зв'язку з вищевикладеним, як вважають громадські активісти, Лиса гора є територією, що становить археологічну цінність, тому її пошкодження є порушенням законодавства, відповідальність за яке передбачена ст. 298 КК України (знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини, максимальне покарання – до 8 років позбавлення волі. – KВ).

Лисогірський форт (фото “Клуб корінного киянина”)

Читайте: Лысогорский форт, где захоронено огромное количество боеприпасов всех времен, смертельно опасен (фото, видео)

Крім того, в громадській організації повідомили, що переважна частина місцевості Лисої гори представлена крутими схилами, на яких відбуваються "стрімкі еродуючі процеси" (ймовірно, мова йде про розмивання порід схилів. – KВ). У ГО “УПГ” вважають, що будь-яке будівництво призведе до додаткового навантаження на рельєф РЛП, в результаті чого відбудеться зсув ґрунтів та руйнування як самого рельєфу, так і будівлі [меморіального кладовища]. Громадські активісти вказали на те, що єдине рівне місце на Лисій горі, де хоча б теоретично можна облаштувати поховання − це степова ділянка на західних схилах загальною площею 11 гектарів. Але ця ділянка також є особливою, адже саме на ній зростають два види рослин, занесених до Червоної книги України. 

“Для запобігання еродуючих процесів на Лисій горі природозахисники дбають про збереження ландшафту шляхом укріплення схилів. Для цього необхідне висадження відповідних видів рослин, коренева система яких дозволить укріпити схил. З іншого боку, необхідно запобігати будь-якій антропогенній діяльності, яка може порушити цілісність рельєфу на даній території. Отже, спорудження будь-яких комплексів на території РЛП “Лиса гора” є недоцільним з точки зору природно-територіальних особливостей даного парку, що взято за основу при наданні території природоохоронного статусу”, – вказали в ГО “УПГ”.

Читайте: Еколого-сакральна стежка в регіональному ландшафтному парку “Лиса гора”

Також в організації вважають, що місце для розміщення Національного військового меморіального кладовища повинне відповідати низці критеріїв, і при цьому не повинно бути суперечностей з законодавством по захисту природоохоронних об’єктів.

“Ми докладаємо чимало зусиль для допомоги ЗСУ, утім, не можемо погодитись з пропозицією зробити із заповідної території місце поховань. Вшанування пам’яті героїв-захисників є актуальною проблемою. Водночас проблема захисту об’єктів природно-заповідного фонду не є другорядною, адже збереження об’єктів ПЗФ є умовою благополуччя населення України. Для гідного вшанування пам’яті загиблих воїнів необхідно передусім обрати територію переважно рівнинного характеру, що унеможливить ризики зсуву ґрунтів і руйнування меморіального комплексу. По-друге, місце для меморіалу має розташовуватися в межах транспортної доступності для всіх охочих вшанувати пам’ять героїв. Крім того, досить важливою є наявність інфраструктури поблизу меморіального комплексу”, – підкреслили в ГО “УПГ”. 

У свою чергу, доктор біологічних наук і завідувач відділом біології і екології Національного антарктичного центру Міністерства освіти і науки України Іван Парнікоза на своїй сторінці у Facebook виразив думку, що Київрада (ймовірно, мається на увазі столична влада, адже проєкт рішення ще не затверджено. – KВ) наносить удар “по надзвичайно цінному з точки зору охорони пам’яток та найбільш цінному з природничої точки зору об’єкту столиці”.

Серед іншого, він вказав на те, що ландшафт Лисої гори, зокрема поєднання лісових масивів з лучно-степовою рослинністю, а також близькість житлової забудови, визначає розмаїття тварин-мешканців цього київського урочища. За словами науковця, багатство фауни зумовлює також той факт, що в тутешніх лісах, на відміну від експлуатованих лісгоспами, збереглося ще багато старих дуплистих дерев, що дають прихисток цілому ряду істот – тхору лісовому, горностаю тощо.

“Ідея створення кладовища на Лисій горі є абсолютно несумісна ані з правовим статусом території, яка захищається статусом регіонального ландшафтного парку, ані з пам’яткоохооронним статусом, адже тут ступінь охорони ще вищий – пам’ятка національного значення. На території об’єкту немає місць, освоєння яких не призвело б до руйнування його природного і історичного комплексів. Сама ідея знищення найбільш унікального природно-культурного об’єкту видається нам неприйнятною, не має нічого спільного ані з патріотизмом, ані з здоровим глуздом, і має бути відкликана”,- зазначив Іван Парнікоза.

За даними аналітичної системи Youcontrol, ГО “УПГ” була заснована у березні 2018 року. Ця організація офіційно зареєстрована у місті Васильків Київської області. Її керівником та одним із співзасновників є український еколог і зоолог Олексій Василюк, який також є відомим як співзасновник і автор декількох пісень музичного гурту “Тінь Сонця” та помічник народної депутатки поточного IX скликання Верховної Ради Юлії Овчинникової (обрана за списком партії “Слуга народу” під №84). Крім Василюка співзасновниками ГО “УПГ” вказано ще 8 осіб, серед яких відомий науковець-ботанік Іван Мойсієнко (Херсон) та директор Національного природного парку “Бузький Гард” Владислав Артамонов (село Мигія Миколаївської області).

Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Діяльність цього департаменту з 2 квітня 2021 року контролює згаданий вище заступник голови КМДА Петро Оленич.

Міністерство у справах ветеранів було створено в 2018 році шляхом реорганізації Державної служби України у справах ветеранів. Із 18 грудня 2020 року його очолює Юлія Лапутіна. Кабінет Міністрів України з 4 березня 2020 року очолює Денис Шмигаль.