Сурен Сардарян: ненаситний одеський «кидала». Частина 1

Сурен Сардарян: ненаситний одеський «кидала». Частина 1


Колись українці вірили, що приватний капітал підніме економіку країни і рівень життя населення.

Об этом сообщает http://wheel.cash

Однак такі нечисті на руку бізнесмени, як Сурен Сардарян, перекреслили ці надії. Цей чоловік почав з того, що відібрав бізнес в іншого, потім він оббирав держава, продавав клієнтам низькоякісний бензин і возив пасажирів на розвалюються маршрутках, «кидал» інших бізнесменів і обманював власних працівників. І все це він робив, використовую свої численні корупційні зв’язки. Запитаємо себе, чи можна було побудувати з такими ось Сардарянами європейську державу, другу Францію? Звичайно ж, ні! Тільки засноване на крадіжках і мародерство друге Сомалі…

Його ім’я постійно стає центром всіляких скандалів, як в Одесі, так і в інших містах України. Тільки за останні місяці він: в Одесі намагався захопити ділянку землі біля ДБК «Нова Аркадія», вигнав луна-парк «Colorito» з парку ім. Горького, Кривому Розі хотів продати втридорога міськраді неліквідний будинок, і знову крупно нажився на «ямковий ремонт» доріг. А з минулого спливають все нові і нові скандальні епізоди, включаючи звинувачення в організації викрадення людей і навіть педофілії!

Правоохоронна мафія Одеси

Сурен Сардарян Хачатурович народився 21 жовтня 1956 року – ось, мабуть, і все з його біографії, що можна знайти у відкритих джерелах. На відміну від свого земляка Араика Амирханяна, не приховує сімейну літопис, Сурен Сардарян воліє залишатися «привидом» без минулого. Можливо тому, що йому дуже не хотілося б, щоб громадськість Одеси згадала, ким він був раніше і як саме став «шановним бізнесменом».

А раніше Сурен Сардарян був співробітником карного розшуку. Джерела SKELET-info повідомляли, що він працював у Київському РВВС Одеси, і навіть дослужився до начальника угро Ильического ГУВС. Але на початку 90-х відбулася якась скандальна історія, і Сардарян з міліції поспішно звільнився, подавшись в бізнесмени. В цьому не було б нічого поганого, однак свій бізнес Сардарян і його колеги з МВС, СБУ та прокуратури Одеси не створили самі, а «віджимали» його у підприємців. Більше того, вони діяли заодно з кримінальним світом, проти якого повинні були б боротися.

Першою відомою фірмою Сардаряна стала «Веста». Зараз під цим ім’ям працюють кілька дочірніх компаній, записаних на його родичів, а головна фірма оформлена на підставних осіб і кіпрський офшор «SOLCORE LIMITED». Але як писали ЗМІ, «Веста» була створена на капіталі фірми «БЕСТАЛ», створеної раніше підприємцем Сергієм Беженарем (він назвав фірму в честь себе, своєї дружини Тетяни і сина Олександра). Він відкрив в Одесі одну з перших приватних мереж АЗС, що відразу ж привернуло увагу рейдерів. Як тільки Беженарь розвернувся, бізнес у нього відразу «віджали» — і зробили це не бандити, а одеська правоохоронна мафія. За уточненими даними, саму фірму «БЕСТАЛ» забирати не стали, а відібрали у неї сам бізнес і капітал (зокрема, АЗС), і все це передали своїй фірмі «Веста», на чолі якої встав Сурен Сардарян. Ну а виглядало це як проста зміна вивіски (юридичної особи), що з боку було невірно розтлумачено як перейменування «БЕСТАЛ» в «Весту».

Одним з учасників цієї афери був В’ячеслав Чухно, який у 90-х працював прибиральником і охоронцем на АЗС «БЕСТАЛ», де у нього і виникла ідея допомогти «ментам» пограбувати свого роботодавця. У «Весті» Чухно піднявся до заступника директора», а пізніше він перебіг на роботу в структури «ЛУКОЙЛ». Тепер Чухно – велика людина, мільйонер, бізнесмен, власник компанії «Егаз» (газові заправки).


В’ячеслав Чухно

Сурен Сардарян, звичайно ж, не був головою цієї мафії. Так, лише рядовим членом, до того ж рано став колишнім – з причини звільнення. Але він користувався зв’язками з колишніми колегами і заступництвом високопоставлених корупціонерів, що і стало запорукою успіху його бізнесу. Інакше б Сардаряну навряд чи б вдалося торгувати «лівим» бензином страхітливого якості, та й взагалі торгувати бензином, а потім захоплювати ринки пасажирських перевезень зі своїм парком старих маршруток.

«Веста» піднялася на мережі однойменних АЗС (зараз вона належить ТОВ «Веста Сервіс», записаного на брата Сурена Сардаряна), які спочатку брали паливо на Одеському НПЗ. У 90-х, до того, як завод відійшов до россимйской компанії «ЛУКОЙЛ», за нього завод йшла справжня війна, контроль над ним виривали один у одного міська та обласна влада Одеси, місцева чиновницька мафія, правоохоронна мафія, одеські та київські ОЗУ, етнічні ОЗУ, емісари Ічкерії (дудаєвці), міжнародна мафія. Контроль означав здійснення всіляких махінацій і схем. Там були великі схеми для великих людей, коли орудували великими партіями нафти в сотні тисяч тонн, і схеми дрібніші для людей рангом нижче, типу Сардаряна. Він отримував з НПЗ паливо «з великими знижками», а також торгував бензином і дизелем незрозумілого походження, оформлених як вироблене на Одеському НПЗ. Звідки «Веста» брала паливо потім, залишилося її секретом фірми, але його якість залишалося одним з найгірших у всій Україні. За відгуками автомобілістів, це було «лайно з присадками».

За інформацією джерел SKELET-info, успішний бізнес з продажу «розведеної ослячої сечі» Сардаряну допомагали розвивати наступні особи: тодішній директор «Вести» Олександр Гринніков (колишній працівник МВС), начальник служби безпеки «Вести» Михайло Крестинин (підполковник СБУ у запасі), колишній співробітник ОБХСС і ВБНОН Почетов (займався Одеський НПЗ, вийшовши на пенсію ставши партнером Сардаряна отримав у власність кілька АЗС), колишній начальник охорони НПЗ Авеносов (допомагав красти паливо).

Особливої уваги заслуговують покровителі Сардаряна. В першу чергу, це виходець з Одеси, колишній прокурор і суддя Юрій Кармазін. Українцям він відомий як народний депутат 2,3,4 і 6-го скликань, палкий борець з корупцією, принциповий «помаранчевий» політик — він постійно виступав проти Кучми, а потім Януковича, як «бандитських режимів». Але за цією ширмою таївся великий корупціонер, один з батьків правоохоронної мафії Одеси, який просто грызся зі своїми конкурентами – такими, як, наприклад, Сергій Ківалов .


Юрій Кармазін

Кармазін і Сардарян знали один одного ще з 80-х років, а ось з Едуардом Гурвіцем вони зблизилися в середині 90-х. Нагадаємо, що тоді в одеському закулісся відбувались кримінальні драми. У ході боротьби за крісло мера Одеси у 1994 році переміг Гурвіц, який жадібно хапався за будь-яку підтримку: місцевих «рухівців», київських високопоставлених корупціонерів, одеських ОЗУ. З боку бандитів спонсорами Гурвіца були дві конкуруючі між собою банди: ОЗУ Мініна-Жукова, членами якого були кримінальний «авторитет» Олександр Ангерт і майбутній одеський мер Геннадій Труханов, і ОЗУ Георгія Стоянова, близького до тодішнього кримінального королю Одеси Віктору Куливару (прізвисько Карабас). Избиравшись мером, Він «кинув» Ангерта – і вони назавжди залишилися ворогами. Але ось за Стоянова Гурвіц тримався, особливо після того, як у 1997-му був убитий Куливар і ОЗУ Ангерта почала поступово підминати під себе Одесу.


Георгій Стоянов

Щоб захиститися від Ангерта, Гурвіц використовував проти нього Стоянова – хоча цього йому здалося мало, і він закликав собі в союзники чеченські ОЗУ (а також емісарів Дудаєва) і місцеву правоохоронну мафію. «Менти» (а також прокурори і есбеушники), діючі та колишні, мали в цьому свої інтереси: вони не підтримували конкретно ту чи іншу сторону, але з вигодою для себе допомагали обом. Ось в ході цих інтриг Сурен Сардарян і ввійшов у коло близьких знайомих Гурвіца, а також став «корешем» Стоянова. Джерела SKELET-info повідомляли, що завдяки дружбі зі Стояновим, Сардарян міг вирішувати багато проблем, пов’язані з тіньовими схемами і кримінальним світом – у тих випадках, коли йому не могли допомогти його компаньйони «менти» та покровителі у Києві.


Олександр Косьяненко

Ще одним фігурантом цього корупційного букета був тодішній начальник УСБУ Одеської області (1994-96) Олександр Косьяненко, якого називали «гебешным» куратором Стоянова. За два роки він пустив в Одесі досить міцні коріння, зблизившись з багатьма потрібними людьми – а в число його клієнтів входив Сурен Сардарян. Потім Косьяненко очолював СБУ в Криму і Дніпропетровській області, отримав погони генерал-лейтенанта, став народним депутатом 4-го скликання — і ще одним високопоставленим покровителем Сардаряна. ЗМІ повідомляли, що коли Косьяненко перевівся в Крим, то він відразу ж посприяв відкриттю там АЗС «КВ Веста-Сервіс» (ЄДРПОУ 30670921), надавши допомогу в отриманні землі та дозволу місцевих властей — а це значить, що він був прямо зацікавлений у розвитку бізнесу Сардаряна. У свою чергу його син Олег Косьяненко, відомий корумпований одеський прокурор (і зять Ківалова) теж мав взаємовигідне співробітництво з Сардаряном.


Джерело статті: “http://povin.com.ua/259389-13-12.html”