Щоб вижити, українському фермеру треба змінитись


Історично так склалося, що роками ми в Україні вирощували те, що добре росте та що самі ми звикли їсти. Але зовсім не те, чим би з радістю поласував сучасний світ. Наприклад, візьмемо яблуко. Перше питання тут – вибір сортового складу. Сьогодні він не відповідає вимогам світового ринку. До прикладу, щодо Близького Сходу: OАЕ, Катар, Кувейт, Бахрейн, Оман, Королівство Саудівська Аравія, всі ці країни віддають перевагу яблуку сорту Gala Royal. Там це яблуко справжній екзотичний делікатес! А що вирощують українські фермери натомість в переважній більшості? – Idared. Попит на українське яблуко сорту Gala Royal з певними чіткими вимогами по якості від цих країн сьогодні грандіозний, але задовольнити цей попит тут у нас, нажаль, пропозиційно не вистачає потужностей.

Щоб вижити у сьогоднішніх реаліях українському фермеру треба змінитись. Експорт – це вихід, який наразі є найбільш впливом фактором на внутрішній ринок і конкуренцію. Дуже яскравий приклад: кілька сотень тонн експорту преміум черешні до Гонконгу, останні 3 роки спричинили дефіцит преміум черешні в Україні та тримають в тонусі весь ринок черешні. Експорт дозволяє зрозуміти запит ринку і підлаштуватись під нього. Це стимулює виробника змінюватись, а отже – розвиватись.

Ще одна зміна в голові у нашого фермера має статись стосовно удосконалення якості фруктів і ягід, бо сьогодні просто виростити їх – недостатньо. І щоб твоя продукція експортувалась, вона не має мати жодних дефектів та бути правильно охолоджена і упакована, оскільки за час транспортування може пошкоджена чи приїхати до покупця некондиційною.

І, нарешті, третя "зміна свідомості" українських виробників має полягати сьогодні у об’єднанні, кооперації, особливо в синхронізації технології виробництва, зберіганні і передпродажній підготовці своєї продукції. Кооперація дозволить спільно створювати переробні можливості. Сьогодні дуже небагато виробників, які зіштовхнулись з проблемою збуту, готові кооперуватись зі своїми сусідами та колегами – це дуже стримує розвиток фермерства в Україні.

Та є і позитивні зрушення, випадки успішної кооперації. У Чернівецькій та Закарпатській областях, наприклад, де фермери вирощують продукцію, використовують спільну технологію, спільно зберігають та разом сортують, тож забезпечують великий обсяг своєї продукції за окремими позиціями. Саме кооперація дозволить виробникам вирішити питання переробки фруктів і ягід, оскільки в 2018 році, питання їх збуту для переробки стало таким болючим, навіть краховим, для фермерів. Україна, яка забезпечувала продуктами переробки фруктів і ягід майже весь радянський союз, в умовах заборони експорту в росію, має весь цей обсяг десь переробляти, а потужностей зберігання і переробки в Україні дуже не вистачає, що і призводить до того, що ціна існуючими переробниками знижується, а більше продавати немає куди.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Дмитро КРОШКИН



Джерело статті: “https://uainfo.org/blognews/1547283432-shchob-vizhiti-ukrayinskomu-fermeru-treba-zminitis.html”